Тактика захисту щодо закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання: адвокат Олексій Горох
У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Тактика захисту щодо закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання», який провів Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ.
Лектор наголосив на необхідності визначення стратегії захисту під час судового розгляду кримінальної справи.
Побудова позиції захисту включає:
1. бесіду з підзахисним;
2. вивчення матеріалів кримінального провадження;
3. розв'язання питання про визнання вини;
4. аналіз версії підозри (обвинувачення);
5. висунення зустрічних версій захисту;
6. вибір найперспективнішої версії захисту (формули захисту);
7. аналіз аргументів «за» і «проти» версії захисту;
8. формування захисного висновку.
У судовому провадженні може бути застосовано такі тактики захисту:
1. Обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку;
2. Обгрунтування закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання;
3. Застосування тактичних дій щодо звільнення клієнта від призначення покарання;
4. Застосування тактичних дій щодо звільнення клієнта від відбування призначеного покарання;
5. Застосування тактичних дій щодо звільнення клієнта від відбування покарання з випробуванням.
Розглядаючи тактичні дії захисника у підготовчому судовому засіданні, лектор відзначив, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1. затвердити угоду;
2. закрити провадження (пункти 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 статті 284 КПК):
1) якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК);
2) якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.
3) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК);
3. повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК.
Олексій Горох детальну увагу звернув на тактичні дії захисника щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою потерпілого від приватного обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).
В огляді судової практики лектор зосередився на таких проблемних питаннях:
Закриття кримінального провадження при відмові потерпілого від приватного обвинувачення – обов’язок суду?
КПК не передбачає обов’язкову письмову форму заяви про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Якщо потерпілий у судовому засіданні добровільно та однозначно відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, усвідомлюючи наслідки такої відмови, то це є підставою для закриття кримінального провадження з огляду на п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК (Постанова ВС від 18.01.2022 у справі № 734/16/18 (провадження № 51-2032км21).
Якщо потерпілий не подавав заяву про кримінальне правопорушення як окремий процесуальний документ?
Якщо потерпілий не подавав до правоохоронних органів заяву про кримінальне правопорушення як окремий процесуальний документ, однак до початку чи під час досудового розслідування та/або судового провадження однозначно висловив свою позицію про притягнення винуватого до кримінальної відповідальності, то відповідна позиція, зафіксована у процесуальних документах, є підставою для кримінального переслідування особи за кримінальне правопорушення приватного обвинувачення.
КПК не покладає на потерпілого обов’язку визначати правильність кваліфікації неправомірних дій, вчинених щодо нього, що зобов’язаний робити орган досудового розслідування та сторона обвинувачення.
Слідчий, встановивши обставини, які вказували на вчинення стосовно потерпілого дій, які підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК, а не за ч. 1 цієї статті, за якою було розпочато кримінальне провадження, обґрунтовано зміни у кваліфікацію в цьому кримінальному провадженні та не приймав від потерпілого ще одну заяву щодо тих же обставин кримінального правопорушення, за якими здійснювалося досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні (Постанова ВС від 03.11.2021 у справі № 621/2519/19 (провадження № 51-3126км21);
На якій стадії вирішується питання про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення?
Можливість відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення обмежена набранням вироком законної сили, після чого провадження завершується і вирок звертається до виконання. Можливість відмови потерпілого від обвинувачення на стадії виконання вироку законом не передбачено (Постанова ВС від 03.02.2022 у справі № 153/280/21 (провадження № 51-4774км21).
Розглядаючи питання закриття кримінального провадження у зв’язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, лектор зупинився на таких питаннях судової практики:
Строк досудового розслідування після повідомлення про підозру у вчиненні проступку у разі невизнання вини та відмови від надання свідчень
Якщо особа після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку не визнає свою вину та відмовляється від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, то строк досудового розслідування в такому кримінальному провадженні становить 20 діб із дня повідомлення особі про підозру (п. 2 ч. 3ст. 219 КПК) (Постанова ВС від 08.09.2022 у справі № 607/10395/21 (провадження № 51-598км22).
Закриття провадження у підготовчому судовому засіданні, якщо після повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи закінчився строк досудового розслідування
Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи.
Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи.
Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи».
Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК (Постанова ОП від 13.02.2023 у справі № 932/8842/20).
Закриття провадження у підготовчому судовому засіданні, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування
Оскільки злочин, передбачений ст. 346 «Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча» КК, належить не лише до злочинів проти авторитету органів державної влади, а є також злочином проти здоров’я особи, адже спрямованість злочинних дій засудженого передбачає заподіяння шкоди саме здоров’ю потерпілого, то кримінальне провадження щодо вчинення злочину, передбаченого цією статтею, не може бути закрите судом на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 06.06.2023 у справі № 591/4099/20).
Говорячи про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 284 КПК), Олексій Горох сфокусував увагу на проблемах адвокатської практики звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК), передачею особи на поруки (ст. 47 КК), зміною обставини (ст. 48 КК), закінченням строків давності (ст. 49 КК).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/5b27epvf
Виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/47AxHih
Цікаві публікації лектора:
Порушення стандартів поведінки прокурора та норм прокурорської етики як підстава дисциплінарної відповідальності. https://tinyurl.com/45xjr9d8
Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді. https://tinyurl.com/ketttzyy
Зареєструватися на найближчі заходи лектора:
Дисциплінарна відповідальність судді за проступки у кримінальному провадженні. https://tinyurl.com/3782npkt
Тактика застосування адвокатом судових видів звільнення від покарання. https://tinyurl.com/42kmkwj2
Дисциплінарна відповідальність прокурора за проступки у кримінальному провадженні. https://tinyurl.com/5feh2exb
Звільнення від відбування покарання з випробуванням: проблеми адвокатської та судової практики. https://tinyurl.com/4j7uv9du
Тактика захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв'язку з недоведеністю вини. https://tinyurl.com/3shkdwcz
Тактика захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв'язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення. https://tinyurl.com/4ryxcrzb
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ