Порушення стандартів поведінки прокурора та норм прокурорської етики як підстава дисциплінарної відповідальності: адвокат Олексій Горох

Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Дисциплінарна відповідальність прокурора за проступки у кримінальному провадженні».

Лектор сфокусував увагу на стандартах поведінки прокурора, порушенні стандартів поведінки та норм прокурорської етики прокурора та дисциплінарних стягненнях, що можуть бути застосовні до прокурора.

Згідно Експертного аналізу дисциплінарної практики Відповідного органу прокуратури, що здійснює дисциплінарне провадження, за 9 місяців роботи (2021-2022). Київ, 2022, невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (пункт 1 частини 1 статті 43 Закону) продовжує бути найпоширенішою підставою для стягнення (55 %). Систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики складає 19 %. Вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури – 15 %. Частка порушень правил внутрішнього службового розпорядку складає 7%.

Лектор відзначив, що до способів невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків прокурорів відносяться:

• неналежне виконання повноважень на адміністративній посаді (відсутність контролю за якістю здійснення процесуального керівництва в кримінальних провадженнях прокурорів, невиконання ухвал слідчого судді про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не проведення нарад з прокурорами з певних актуальних питань досудових розслідувань тощо);

• порушення в роботі з ЄРДР (використання електронного цифрового підпису іншого прокурора для роботи в ЄРДР (несанкціонований доступ до даних реєстру), зміна кваліфікації кримінального правопорушення у відповідній картці ЄРДР без належних для цього підстав, не надіслання обвинувальних актів до суду після внесення відповідних відомостей до ЄРДР тощо);

• процесуальні порушення в кримінальних провадженнях (порушення розумних строків у кримінальних провадженнях, надання письмових вказівок, ухвалення процесуальних рішень у кримінальному провадженні, де прокурор не був процесуальним керівником тощо);

• дії щодо незаконного обвинувачення та засудження осіб, звільнення від відповідальності (нездійснення перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру, здійснення такого повідомлення про підозру, що мало наслідком безпідставне, за відсутності складу злочину, притягнення особи до кримінальної відповідальності, порушення порядку повідомлення про підозру без перевірки отримання особою цього повідомлення тощо);

• інші порушення (здійснення запитів про отримання документів від суб’єкта господарювання з порушенням визначеного розподілу посадових обов’язків, втрата службового посвідчення, порушення порядку і строків розгляду звернень, клопотань осіб, передача адвокатові низки оригінальних томів матеріалів кримінального провадження для вивчення за межами службових приміщень).

Способи грубого порушення правил прокурорської етики:

1) порушення антикорупційного законодавства:

• вимагання й отримання неправомірної вигоди, у тому числі надання неправомірної вигоди іншому прокурору (за неподання ним апеляційної скарги на рішення суду), вимагання і отримання неправомірної вигоди від підпорядкованого прокурора (за не створення штучних перешкод у його роботі);

• надання обіцянки впливу на інших прокурорів й отримання частини неправомірної вигоди;

• позапроцесуальне спілкування з обвинуваченим з метою схилити його до надання неправомірної вигоди;

• надання консультацій стороні захисту в кримінальних провадженнях, де прокурор не був процесуальним керівником порушення правил дорожнього руху.

2) порушення правил дорожнього руху:

• керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;

• керування транспортним засобом за відсутності необхідних документів;

• невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу;

• відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;

• непристойна поведінка і пропозиція неправомірної вигоди поліцейським.

3) порушення у відносинах із судом:

• залишення зали судового засідання без дозволу суду до завершення оголошення судового рішення.

4) інші порушення правил етики:

• перебування в стані алкогольного сп’яніння, непристойна лайка на адресу поліцейських та погроза притягнення їх до дисциплінарної відповідальності чи звільнення;

• перебування в стані алкогольного сп’яніння на робочому місці;

• придбання і збут наркотичних засобів;

• вживання наркотичних речовин;

• участь в зйомці телевізійної програми в оголеному вигляді;

• участь у бійці і застосування спеціального засобу захисту;

• участь в азартній грі (покері);

• непристойна лайка на адресу іншого прокурора;

• тиск на підлеглих, неетичне спілкування з ними;

• відсутність на робочому місці без поважних причин;

• агресивне поводження у відділку поліції, включно з намаганням завдати поліцейським тілесних ушкоджень.

Закон України «Про прокуратуру» (ст. 49) визначає три види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовні до прокурорів:

1) догана;

2) заборона на строк до 1-го року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду;

3) звільнення з посади в органах прокуратури:

• грубий характер вчиненого порушення;

• перебування прокурора в статусі особи, яка притягувалася до дисциплінарної відповідальності.

Строк, протягом якого може бути накладене стягнення:

• 1 рік з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина 4 статті 48 Закону).

Обставини, що враховуються при накладенні стягнення:

• характер проступку;

• наслідки проступку;

• особа прокурора;

• ступінь його вини;

• обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Олексій Горох окремо зазначив особливості дисциплінарної відповідальності військових прокурорів, що полягають у наступному:

• дисциплінарна відповідальність військових прокурорів як військовослужбовців забезпечується за правилами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

• перевірка обставин проступку та накладення дисциплінарних стягнень здійснює Керівник військової прокуратури;

• процедура врегульована Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України (затверджений Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608).

Види стягнень, які застосовуються до військових прокурорів:

• зауваження;

• догана;

• сувора догана;

• попередження про неповну службову відповідність;

• пониження в посаді;

• пониження військового звання на один ступінь;

• звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/jextb

Про національні та міжнародні стандарти поведінки прокурора – детально у тематичному матеріалі від Advocat Post: http://surl.li/jexss

Цікаві публікації лектора:

Порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки як підстава дисциплінарної відповідальності судді. http://surl.li/jextp

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ