Лекторки докладно проаналізували разом з учасникамирішення Верховного Суду Руанди, а саме:
1. Огляд юридичної термінології за темою.
2. Значення справи в конституційному та імміграційному праві Великої Британії.
3. Правові та фактичні передумови виникнення спору.
- 3.1. Чому політика Уряду Великої Британії «по Руанді» стала однієї із підстав виникнення спору?
- 3.2. Чи достатньо дотримання принципу «не видворення» (the principle of “nonrefoulement”) для того, щоб вважати третю державу безпечною для розміщення осіб, які шукають прихистку?
4. Аргументи Верховного Комісара ООН у справах біженців проти ідентифікації Руанди, як безпечної третьої держави.
- 4.1. Доказова база, якою оперував Комісар ООН під час розгляду справи.
- 4.2. Статистичні дані, щодо розгляду Руандою заяв про надання притулку, які ставлять під сумнів її безпечність, як третьої держави.
5. Рішення Верховного Суду Великої Британії.
- 5.1. Чому політика Уряду Великої Британії «по Руанді» була визнана незаконною?
- 5.2. Чи мав Суд вагомі підстави вважати, що шукачі притулку зіткнуться з реальним ризиком жорстокого поводження після їх видворення до Руанди?
- 5.3. Тест, який застосував Верховний Суд Великої Британії при ухваленні рішення.
6. Вплив ухваленого рішення на розвиток міграційного права Великої Британії.
- 6.1. Курс уряду лейбористів на продовження політики «по Руанді».
- 6.2. Угода між Урядом Великої Британії та Руандою від 05 грудня 2023 року.
- 6.3. Закон про безпечність Руанди (притулок та імміграція) 2024.
7. Вартість політики «по Руанді» для Уряду Великої Британії.
8. Реакція Уряду лейбористів.
9. Співпраця інших країн з Руандою в міграційних питаннях.
У рамках характеристики рішеннь Верховного Суду Руанди акцентовано на наступному:
1. Оглядюридичноїтермінологіїзатемою
The principle of “non-refoulement”:
Asylum seekers are not returned, directly or indirectly, to a country where their life or freedom would be threatened on account of their race, religion, nationality, membership of a particular social group or political opinion, or they would be at real risk of torture or inhuman or degrading treatment.
Шукачів притулку не повертають, прямо чи опосередковано, до країни, де їх життя чи свобода перебувають під загрозою через їх расу, релігію, національність, приналежність до певної соціальної групи чи політичних переконань, або вони піддаються реальній загрозі катувань або нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження.
2. Значення справи в конституційному та імміграційному праві Великої Британії
Case Importance.
Montesquieu’s separation of powers:
- Parliament;
- Courts;
- Executive.
Parliamentary Sovereignty:
- May legislate on any matter;
- On-one may question the validity of an Act of Parliament;
- Is not bound by its predecessors and may not bound its successors.
3. Правові та фактичні передумови виникнення спору
Case background:
1) On 13 April 2022, the UK and Rwandan governments entered into a Migration and Economic Development Partnership (“MEDP”)”.
2) On the basis of the arrangements made and assurances given in the MEDP, the Home Secretary decided that Rwanda was a safe third country to which asylum seekers could be removed.
3) Under the Home Secretary’s Rwanda policy, certain people claiming asylum in the UK will be sent to Rwanda where their claims will be decided by the Rwandan authorities. If their claims are successful, they will be granted asylum in Rwanda.
Legal basis for the Rwanda policy paragraphs 345A to 345D of the Immigration Rules, made in accordance with section 3 of the Immigration Act 1971:
- The Home Secretary is permitted to treat an asylum claim as inadmissible if the claimant had the opportunity to apply for asylum in a safe third country but did not do so.
- The claimant can then be removed from the UK to any safe third country which agrees to accept them.
- A country will only qualify as a safe third country if the principle of “non-refoulement”.
Grounds for dispute:
- the lawfulness of the Rwanda policy;
- the Home Secretary’s decisions to remove each particular claimant to Rwanda.
4. Аргументи Верховного Комісара ООН у справах біженців проти ідентифікації Руанди, як безпечної третьої держави
Case history:
- The United Nations High Commissioner for Refugees (“UNHCR”), the UN Refugee Agency, intervened in the proceedings.
- The Divisional Court held that the Rwanda policy was, in principle, lawful.
- The appeal to the Court of Appeal concerned only the challenge to the lawfulness of the Rwanda 3 policy. By a majority, the Court of Appeal held that the Rwanda policy was unlawful.
4.1. Доказова база, якою оперував Комісар ООН під час розгляду справи
UNHCR’s evidence:
- the lack of legal representation, the risk that judges and lawyers will not act independently of the government in politically sensitive cases;
- the surprisingly high rate of rejection of asylum claims;
- Rwanda’s practice of refoulement;
- the apparent inadequacy of the Rwandan government’s understanding of the requirements of the Refugee Convention.
There are serious and systematic defects in Rwanda’s procedures and institutions for processing asylum claims.
4.2. Статистичні дані, щодо розгляду Руандою заяв про надання притулку, які ставлять під сумнів її безпечність, як третьої держави
High rejection rate of asylum claims brought by individuals from certain countries:
- Afghanistan;
- Syria;
- Yemen.
All had a 0% success rate in claims processed by Rwanda from 2020 to 2022.
By contrast, in the UK in the same period, the success rates were:
- 74% for Afghans;
- 98% for Syrians;
- 40% for Yemenis.
5. Рішення Верховного Суду Великої Британії.
5.1. Чому політика Уряду Великої Британії «по Руанді» була визнана незаконною?
The Supreme Court unanimously dismisses the Home Secretary’s appeal, and upholds the Court of Appeal’s conclusion that the Rwanda policy is unlawful.
There are substantial grounds for believing that asylum seekers would face a real risk of ill-treatment by reason of refoulement to their country of origin if they were removed to Rwanda.
5.2. Чи мав Суд вагомі підстави вважати, що шукачі притулку зіткнуться з реальним ризиком жорстокого поводження після їх видворення до Руанди?
The court is required to consider how the asylum system in the receiving state, in this case Rwanda, operates in practice. In doing so, the court should have regard to deficiencies identified by expert bodies such as UNHCR.
Relevant factors include the general human rights situation in the receiving state, the receiving state’s laws and practices, its record in complying with similar assurances given in the past and the existence of monitoring mechanisms.
Were there substantial grounds for believing that asylum seekers would face a real risk of ill-treatment by reason of refoulement following their removal to Rwanda?
• Poor human right record;
• There are serious and systematic defects in Rwanda’s procedures and institutions for processing asylum claims;
• Rwanda has recently failed to comply with an explicit undertaking to comply with the non-refoulement principle given to Israel in an agreement for the removal of asylum seekers from Israel to Rwanda.
The evidence shows that there are substantial grounds for believing that there is a real risk that asylum claims will not be determined properly, and that asylum seekers will therefore be at risk of being returned directly or indirectly to their country of origin.
5.3. Тест, який застосував Верховний Суд Великої Британії при ухваленні рішення
Legal test to be applied by the court is whether there are substantial grounds for believing that the removal of asylum seekers to Rwanda would expose them to a real risk of ill treatment as a result of refoulement to another country.
6. Вплив ухваленого рішення на розвиток міграційного права Великої Британії
Consequences:
- The judgment does not make the policy of removing asylum-seekers to third countries unlawful.
- UK-Rwanda Treaty, signed by the Secretary of State for the Home Department on 05 December 2023.
- Safety of Rwanda (Asylum and Immigration) Act 2024.
UK-Rwanda Treaty 2023:
– Individuals who are subject to a real risk of inhuman, degrading treatment or torture, or to their life, upon return shall not be returned, even if not recognised as refugees;
– Relocated individuals furthermore cannot be sent to any place other than the UK;
– Established independent monitoring committee to ensure compliance which is able to receive confidential complaints from those relocated and their legal representatives;
– Confirms the commitment of Rwanda to the Refugee Convention and international standards, including international human rights law, when determining asylum claims.
Safety of Rwanda (Asylum and Immigration) Act 2024:
– Every decision-maker must conclusively treat the Republic of Rwanda as a safe country;
– A court or tribunal must not consider any claim or complaint relating to whether removal breaches international obligations, that a person will not receive fair and proper consideration of asylum, or the Rwandan government will not act in accordance with the Rwanda Treaty;
– The Secretary of State, an immigration officer or court/tribunal to decide whether Rwanda is safe based on compelling evidence relating specifically to the person’s particular individual circumstances rather than on the grounds that the Republic of Rwanda is not a safe country in general.
7. Вартість політики «по Руанді» для Уряду Великої Британії:
Around 318 million pounds as of July 2024.
8. Реакція Уряду лейбористів:
“Rwanda scheme was dead and buried before it started”.
«Руандійська схема була мертва та похована ще до її початку».
9. Співпраця інших країн з Руандою в міграційних питаннях
Similar policies:
- The Israel-Rwanda scheme (2013-2018);
- The EU-funded scheme to move Libyan refugees to Rwanda;
- Denmark’s MoU with Rwanda.
Першоджерело - https://tinyurl.com/3zvch4je