Що таке міжнародний комерційний контракт, які його ключові положення, як скласти основні застереження англійською мовою, яку релевантну юридичну термінологію використовувати: про ці та інші аспекти роботи правників у сфері міжнародного контрактного права розповіла адвокат Ходжалиєва Салатин під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, який відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор розпочала захід із розкриття поняття міжнародного комерційного контракту, яке досліджувалося в трьох основних підходах: теоретичному, практичному та міжнародно-правовому (спираючись на міжнародно-правові інструменти). Характеризуючи міжнародний контракт, лектор нагадала про принципи міжнародного приватного права, серед яких виокремила такі:
1)pacta sunt servanta (принцип абсолютності договірних зобов’язань – «договори повинні виконуватися»);
2)rebus sic stantibus («докорінна зміна обставин» – по суті є застереженням про відступлення від принципу абсолютності договірних зобов’язань, виражений в pacta sunt servanta);
3)parties’ autonomy («автономія волі сторін» – принцип полягає в тому, що сторони можуть самостійно обрати право, яке застосовуватиметься до договірних відносин).
Салатин Ходжалиєва зосередила увагу слухачів на тому, що в міжнародній практиці, окрім терміну “international contract”, яке означає “міжнародний контракт”, також застосовують термін “cross-border contract”, яке має синонімічне значення. Окрім того, лектором було підкреслено, що термін “cross-border” може використовуватися в поєднанні з іншими категоріями, наприклад стосовно міжнародного спору – “cross-border dispute”.
Під час викладення основної частини матеріалу, лектор розкрила ключові елементи міжнародного комерційного контракту, які мають опрацьовуватися правниками:
1)Сторони (parties) – лектор наголосила на ретельному аналізі та переддоговірній оцінці ризиків шляхом проведення правового аудиту правочину та контрагента клієнта (“Investigative due diligence”). Під час збору та аналізу інформації про контрагента вашого клієнта, на думку лектора, важливо дотримуватися ідеї, що завданням правника полягає в тому, щоб «не вбити правочин» аудитом (the purpose is NOT TO “KILL THE DEAL”). Лектор пояснила, що переддоговірна оцінка ризиків має ґрунтуватися, як мінімум, на аналізі правовстановлюючих документів контрагента (constitutional documents), санкційних списків (“sanctions lists”), публічних джерел (“public sources”), застосування штучного інтелекту (“artificial intelligence”). У доповнення лектор на прикладі Англії та Уельсу, США, ОАЕ та Туреччини продемонструвала, якими різними можуть бути «конституційні» документи суб’єктів комерційної діяльності в різних юрисдикціях.
2)Обов’язки (duties) – під час складання міжнародного комерційного контракту варто дотримуватися збалансованого підходу у визначенні змісту обов’язків сторін. Якщо йде мова про укладання контракту за англійським правом, то докладний підхід є найбільш доречним. Лектор сфокусувала увагу на тому, що суттєво полегшити це завдання може інкорпорування міжнародно-правових інструментів у текст контракту шляхом включення застереження про їх застосування до контрактних відносин. Серед таких інструментів лектор навела Правила ІНКОТЕРМС, Принципи УНІДРУА, Принципи Європейського контрактного права, Віденську конвенцію.
3)Мова (language) – у контракті мова розглядається крізь призму, власне, мови викладення умов контракту, погоджених сторонами; мови, якою буде здійснюватися врегулювання спорів; а також мови документів арбітражу або судового розгляду. Також лектором був запропонований приклад контрактного застереження англійською мовою.
4)Анти-корупційне застереження (anti-corruption clause) – складно уявити сучасний міжнародний комерційний контракт без положення про заборону хабарництва, фінансування тероризму, незаконного збагачення та інших протиправних дій. Лектор звернула увагу, що анти-корупційне застереження має містити, як мінімум, такі елементи:
·зобов’язання сторони діяти відповідно до Кодексу етики, усіх законів і нормативних актів (Obligation of the party to act in compliance with Code of Ethics, all laws and regulations);
·заборону вчиняти хабарництво, вимагання, розтрату, відмивання грошей, фінансування тероризму, торгівлю людьми або наркотиками (Prohibition to commit a bribery, extortion, embezzlement, money-laundering, financing of terrorism, trafficking of humans or drugs);
·зобов’язання дотримуватися Закону США про корупцію за кордоном (FCPA), Закону Великобританії про боротьбу з хабарництвом 2010 року та будь-якого національного закону, прийнятого для виконання вимог Конвенції про боротьбу з хабарництвом (To honour Foreign Corrupt Practices Act of the US (FCPA), the UK Bribery Act of 2010 and any local law which has been enacted to effectuate the requirements of the OECD Anti-Bribery Convention);
·наслідки порушення анти-корупційних зобов’язань, серед яких можливими є розірвання контракту та відшкодування збитків (Consequences of violation (termination and damages are possible).
Протягом заходу лектором ще були ретельно проаналізовані інші положення міжнародного комерційного контракту, які в умовах сьогодення мають бути включені в текст документа, а саме: застереження про санкції (sanctions clause), положення про застосовне право (choice of law clause), застереження про порядок врегулювання спорів (jurisdiction (choice of forum) clause), в тому числі положення про арбітраж, пункт про форс-мажор та особливості його застосування в юрисдикції Англії та Уельсу (force-majeure clause), умови дострокового розірвання контракту (termination of the contract). Окрім теоретичного розкриття перелічених пунктів, Салатин Ходжалиєва навела приклад формулювання кожного контрактного застереження англійською мовою.
Другий основний блок заходу лектор присвятила питанню популярності англійського контрактного права в міжнародній комерційній практиці. Лектор зауважила, як свідчить статистика передових арбітражних інституцій, англійське право є саме тією правовою системою, яка обирається найбільш часто для врегулювання відносин за міжнародними комерційними контрактами. Наприклад, у щорічному звіті LCIA за 2022 вказано, що в арбітражних спорах, які розглядалися LCIA в 2022 році в 85% сторони підпорядковували свій контракт праву Англії та Уельсу. Незважаючи на високу затребуваність та популярність англійської правової системи в світі, а також на значну кількість позитивних характеристик (таких як прогнозованість, стабільність правової системи, незалежність судочинства тощо), застосовуючи до міжнародного контракту право Англії та Уельсу сторони мають враховувати певні особливості:
1)Великобританія не підписала Віденську Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, 1980. У Великобританії діє окремий Закон, який регулює питання міжнародної торгівлі – Uniform Laws on International Sales Act 1967. Але цей Закон має особливість – він застосовується до міжнародних торговельних контрактів лише в тому випадку, коли сторони прямо про це вказали в тексті договору;
2)Англійське право, окрім прецедентного, складають акти Парламенту (statutory law), а тому сторони мають враховувати положення Закону про продаж товарів (Sale of Goods Act 1979).
Наприкінці заходу лектор провела правові паралелі із українським законодавством та зауважила, що чинне національне законодавство оперує поняттям «зовнішньоекономічний договір (контракт)», що знаходить підтвердження у кодексах (ПК України, ГК України, МК України) та законах (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2cfeskvw
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/2yt433ym
Цікаві публікації лектора:
·Як прокачати юридичну англійську: олдскульні підходи. https://tinyurl.com/4h83yxy2
·Культура договірних відносин: чи потрібно укладати договір? https://tinyurl.com/3kzbk5xt
Зареєструватися на наступні заходи лектора:
Does a company need articles of association? https://tinyurl.com/5yzsyu95
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ