У правових системах, які не мають зв’язку із англо-американською правовою сім’єю, поширеним є стереотип, що суспільні відносини в common law system обов’язково регулюються судовим прецедентом. Однак, аналіз чинного, до прикладу, англійського права показує, що часто регулювання відносин має змішаний характер, де поруч із прецедентом джерелом права виступає акт парламенту.
Так, у праві Англії та Уельсу, окрім низки спеціальних прецедентів, які стосуються тих чи інших питань контрактних відносин, ключову роль відіграє the Sale of goods act 1979 (далі – Акт) – закон, який прийнятий Парламентом Великобританії в 1979 році та був доповнений в 1994 році. Цей документ є ключовим в регулювання договірних відносин в сфері купівлі-продажу товарів, акт не регулює відносини, пов’язані із захистом прав споживачів та є правовим керівництвом для учасників відносин у сфері бізнесу.
Contract of sale definition
Абзац 1 статті 2 Акту наводить таку дефініцію контракту купівлі-продажу товарів: A contract of sale of goods is a contract by which the seller transfers or agrees to transfer the property in goods to the buyer for a money consideration, called the price.
Цікаво, що в самому законі вказано, яким чином в договорах купівлі-продажу розкривається доктрина зустрічного задоволення (надання): consideration має грошову форму та іменується ціною.
Remedies available for Seller and Buyer under the Sale of goods act 1979
Особливістю цього Закону є те, що він презентує учасникам договірних відносин в сфері купівлі-продажу товарів перелік засобів правового захисту. Як відомо, в англійському праві засоби правового захисту, remedies, складаються із двох основних груп: засоби правового захисту за загальним правом (common law remedies) та справедливі засоби правового захисту (equitable remedies) у вигляді, наприклад, судової заборони (court injunction) чи виконання обов’язку в натурі (specific performance). У свою чергу Sale of goods act 1979 пропонує сторонам контрактних відносин додаткові засоби правового захисту.
Наприклад, в частині захисту прав продавця ефективними з точки зору законодавця можуть бути так звані “self-help remedies” – засоби правового захисту, які постраждала сторона, із якою, до прикладу, не розрахувалися за поставлений товар, може застосувати до того, як звернеться із позовом до суду. До таких “self-help remedies”, доступних продавцеві відносяться:
1)a lien on the goods or right of retention/ right to withhold a delivery (sections 39, 41) – продавець має право застави або утримання товарів, які були неоплачені покупцем, у випадках, які передбачені статтею 41 Акту;
2)right to stop goods in transit (sections 39, 44-46) – у випадку невиконання неплатоспроможним покупцем зобов’язання з оплати за товар, який вже був відправлений (тобто, вибув із фактичного володіння продавця), продавець має право зупинити товари в дорозі й утримувати їх до повної оплати;
3)right of re-sale (sections 39, 48) – у виняткових випадках, передбачених Актом, продавець, який не отримав від покупця оплату за товари, має право їх перепродати іншому покупцеві.
Якщо характеризувати додаткові засоби захисту, які продавець може застосувати в суді, то закон виокремлює actions for breach of contract (sections 49-50) – позови, які продавець може подати до суду за порушення умов контракту покупцем. До таких позовів відносяться action for price та damages for non-acceptance. Вказані дії доповнюють common law remedies, однак не змінюють та не замінюють їх.
Що стосується механізмів, які згідно до Sale of goods act можуть бути використані покупцем з метою захисту порушених прав, то варто відзначити такі:
1)damages for non-delivery (section 51) – якщо продавець неправомірно нехтує або відмовляється доставити товар покупцеві, покупець може вимагати від продавця відшкодування збитків. При цьому, мова йде про передбачуваний збиток, який є прямим та природним результатом, за звичайного перебігу подій, внаслідок порушення договору продавцем;
2)right to reject the goods (section 53) – право покупця відмовитися від товару, якщо продавцем порушено гарантії (warranty), надані щодо товару;
3)specific performance (section 52) – засіб судового правового захисту, яке полягає у тому, щоб зобов’язати особу виконати обов’язок [в натурі]. Варто зазначити, що specific performance відноситься до equitable remedies, а тому його застосування здійснюється судом на власний розсуд. Актом вказано, що за будь-яким позовом про порушення контракту щодо товарів суд може, якщо вважає це за потрібне, за заявою позивача своїм рішенням або ухвалою постановити, що контракт має бути безпосередньо виконано, не надаючи відповідачу можливості залишити собі товари, сплативши при цьому збитки.
Засоби правового захисту, доступні відповідно до Sale of goods act 1979, застосовуються «в силу закону» (operation of the law), але можуть бути виключені або доповнені в договорі купівлі-продажу на підставі чіткої згоди та волевиявлення сторін (section 55). Більшість стандартних форм товарних контрактів включають умови, які надають продавцю право припинити (to terminate) або призупинити (to suspend) поставку, якщо покупець не виконує свої зобов’язання у встановлений спосіб. А тому проєкт кожного контракту, який готується до укладання, має бути ретельно опрацьований сторонами та відповідати їх дійсним намірам.