How to navigate in international commercial contracts: правові аспекти роботи з міжнародними комерційними контрактами
Про правові аспекти роботи з міжнародними комерційними контрактами розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Салатин Ходжалиєва, адвокат, член Центру правничої лінгвістики
Ходжалиєва Салатин
24.01.2024

Про правові аспекти роботи з міжнародними комерційними контрактами розповіла під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Салатин Ходжалиєва, адвокат, член Центру правничої лінгвістики.

Лектор зазначила, що теоретики та практики наводять визначення міжнародного комерційного контракту крізь призму двох основних елементів:

(1) міжнародний характер домовленості – означає, що сторони контракту є резидентами різних держав, походять із різних юрисдикцій; до того ж, сама транзакція має транснаціональний зміст;

(2) комерційна складова правочину – означає, що угода між сторонами виникає з приводу економічних, ділових взаємин, часто – торговельних, що виключає особистий характер транзакції (міжнародний комерційний контракт не регулюватиме сімейні, особисті відносини, угоди із споживачами тощо).

У якості обґрунтування лектор посилалася на деякі міжнародно-правові інструменти, в яких згадується ця дефініція: 

 

-UNIDROIT PRINCIPLES OF INTERNATIONAL COMMERCIAL CONTRACTS (2016), де зазначено, що Contracts are “commercial” when the consumer transactions are excluded;

-United Nations Convention on Contracts for the International Sale of Goods (Vienna, 1980), у тексті якої вказано, що Contracts are “international” when the parties concluding the agreement come from two or more different States”.

 

Салатин Ходжалиєва звернула увагу учасників на те, що в міжнародній комерції зустрічається термін «cross border contracts»: a legally binding agreement that governs business relationships across borders and is the primary tool to mitigate risk in the transaction. Зазначений термін часто застосовується в контрактах, які укладаються в рамках англо-американської правової системи.

У сучасній контрактній практиці склався перелік договірних положень, які мають високу значущість. Особливу увагу лектор приділила питанням складання anti-corruption clause, sanctions clause, choice of law clause, choice of forum clause. До того ж, доповідач детально ознайомила учасників заходу із основними пунктами, які має містити arbitration clause в міжнародному комерційному контракті.

Одним із ключових аспектів роботи правника з міжнародним комерційним контрактом є етап верифікації контрагента клієнта або проведення investigative due diligence. Лектор підтримує думку про те, що основна мета цієї процедури полягає в тому, щоб «не вбити угоду»: the purpose of investigative due diligence in NOT TOKILL THE DEAL”. А тому, на думку лектора, правник (адвокат), який проводить due diligence має використати всі засоби комунікації, аби побудувати міст довіри між правником та менеджером, який відповідальний за комерційну складову цієї транзакції, та переконати його в тому, що ретельне дослідження репутації та документів контрагента є складовою процедури оцінки ризиків («risk assessment»). Лектором були виділені деякі актуальні інструменти, які використовуються для оцінки ризиків транзакції: аналіз санкційних списків та правовстановлюючих документів контрагента (constitutional documents), робота зі штучним інтелектом (AI) тощо.

Аналізуючи аспект опрацювання правовстановлюючих документів контрагента, Салатин Ходжалиєва зауважила, що неможливо сформувати універсальний перелік правовстановлюючих документів, який запитуватиметься у контрагента з будь-якої правової системи чи держави. Лектор пояснила це особливостями корпоративного права кожної окремої юрисдикції. У якості прикладів лектор охарактеризувала основні правовстановлюючі документи суб’єктів економічної діяльності в Турецькій Республіці та ОАЕ та пояснила, які документи доречно запитувати в контрагентів із вказаних юрисдикцій.

Також окремим предметом обговорення в рамках вебінару було питання високої популярності англійського матеріального права в міжнародних комерційних контрактах. Провідна арбітражна інституція – LCIA в своєму щорічному звіті за 2022 рік опублікувала статистичні дані, які свідчать, що популярність англійського права в світі зросла: у 85% арбітражів LCIA в 2022 році сторони обрали право Англії та Уельсу. Для порівняння в 2021 році цей показник складав 76%. 

Why choose English law in commercial contracts?

1. English law is transparent and predictable;

2. English law provides a high degree of certainty and predictability;

3. Independence of the judiciary, the experience and reputation of judges;

4. etc.

Наприкінці заходу лектор провела правові паралелі з українським законодавством та зауважила, що чинне національне законодавство оперує поняттям «зовнішньоекономічний договір (контракт)», що знаходить підтвердження у кодексах (ПК України, ГК України, МК України) та законах (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/4tbz6yy9

Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/4habbkuc

Цікаві публікації лектора:

·Accountability, liability and responsibility: з’ясовуємо відмінності термінології. http://tinyurl.com/3b4mvcnh

·Доктрина фрустрації в англійському контрактному праві: теоретичні засади та практичні аспекти. http://tinyurl.com/4s29swzw

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ