Другий тиждень на курсі Legal English, який організований Вищою школою адвокатури НААУ у співпраці з ELSA, пройшов під головуванням адвоката, члена Центру правничої лінгвістики Салатин Ходжалиєвої. Студенти та правники, що практикують, вивчали термінологію, характеристики та особливості альтернативних шляхів врегулювання спорів – alternative dispute resolution (ADR). Вивчення блоку, присвяченого ADR, полягало в опануванні теоретичної частини, якій були присвячені перші дві зустрічі зі слухачами (26 та 28 лютого 2024 року), а також відпрацювання набутих знань на практиці на останньому (1 березня 2024 року).

Викладаючи теоретичний матеріал, лектор поєднувала два підходи: лінгвістичний, який полягав у наданні базового вокабуляру стосовно ADR, який може стати в пригоді правнику, а також правничий підхід, який передбачав дослідження правових аспектів.

Під час першої теоретичної зустрічі лектор навела таке визначення: Alternative Dispute Resolution (ADR) is a term which covers many alternatives to traditional methods for resolving conflicts or disputes (instead of going to court). До того ж були визначені такі основні характеристики ADR, як:

- is focused on solution;

- parties to ADR can actively participate;

- confidentiality;

- flexibility;

- is conducted by a subject specialist.

Лектором були вказані основні типи ADR, які наразі активно застосовуються в міжнародній спільноті, та їх короткі характеристики, а саме:

1)Mediation is one of the most commonly recognized and used forms of alternative dispute resolution (ADR);

2)Arbitration is more formal than mediation and has a lot of similarities with traditional court proceedings, involving limited discovery and simplified rules of evidence;

3)Negotiation may be defined as any form of direct or indirect communication through which parties who have conflicting interests discuss the form of any action which they might take together to manage and resolve the dispute between them;

4)Conciliation is generally less formal and less structured than mediation. Like mediation, a neutral person seeks to facilitate an agreement between the parties to a conflict. In employment and discrimination law claims, a “conciliation conference” is generally one of the first steps to take place;

5)Expert determination. The process involves an independent expert in a relevant discipline determining a dispute between parties in accordance with provisions in the parties’ agreement. Generally, expert determination is an appropriate mechanism for resolving technical disputes;

6)Dispute review boards are used to assist in the resolution of disputes which arise under a construction contract, or on a construction or an engineering project. It comprises of a panel of people with different expertise and is intended to allow the swift and cost-effective resolution of disputes which may arise under the contract;

7)Adjudication. It is a well-established and fundamental procedure using in the UK to quickly resolve construction disputes brought in by the Housing, Grants, Construction and Regeneration Act 1996.  However, it is increasingly being adopted by other sectors such as the professional negligence sector.

Під час другої зустрічі зі слухачами лектор приділила більше уваги докладному обговоренню арбітражного процесу та медіації.

Розкриваючи тему арбітражу, лектор зосередилась на понятті та стадіях арбітражного процесу, його учасниках та ключовій термінології. В англійській мові існують два терміни “arbitration” та “arbitrage”, які не є тотожними та мають різне значення. Характеризуючи особу арбітра, лектор наголосила, що в англійській мові також є два терміни, які варто відрізняти одне від одного: “arbiter” та “arbitrator”. Для цілей поіменування особи, яка здійснює арбітражний розгляд справи, варто використовувати термін “arbitrator”.

До того ж слухачам було запропоновано ознайомитись із терміном “binding arbitration”: is a clause found in many contracts that requires the parties to submit their dispute to arbitration instead of bringing a civil suit. Окрім того, що лектором був наданий базовий вокабуляр на тему, також наведено основні положення арбітражного застереження, приклад такого пункту із дійсного міжнародного контракту. Жваві дискусії серед слухачів викликало питання, яким чином місце арбітражу, як legal seat of arbitration, може вплинути на дійсність арбітражної угоди.

У контексті обговорення тематики, присвяченої медіації, лектор звернула увагу слухачів на визначення медіації, на те, що вирізняють два основні типи медіації (“voluntary” and “mandatory”), основні стадії медіації, а також типи спірних відносин, до яких доцільно застосовувати медіацію, як метод врегулювання спору. Лектор також зауважила, що в UK відсутнє законодавче регулювання процесу медіації, попри те, що в окремих видах суспільних відносин така процедура є обов’язковим кроком, перед тим як сторони зможуть передати свій спір на вирішення суду. Наприклад, в комерційних спорах (так звані small claims process), в яких сума спору не перевищує £10,000, медіація є обов’язковою.

Третє практичне заняття лектор присвятила тому, аби переконатися, що слухачі курсу засвоїли базовий вокабуляр за темою альтернативних методів вирішення спорів. Так, увазі слухачів були запропоновані картки, на яких були вказані слова, що потрібно було перекласти, а також навести їх дефініцію англійською мовою. Протягом заняття слухачі зробили кілька лексичних та граматичних вправ, прочитали та переклали кілька текстів щодо ADR, а також прослухали відео на цю тематику, яке потім обговорили із лектором.