Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
(Стаття 11 ЗУ «Про охорону дитинства»)
Належне виконання батьківських обов'язків = забезпечення усіх потреб дитини.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками актуальні питання практики вирішення судами справ про позбавлення батьківських прав, а саме:
1. Актуальне правове регулювання, новели законодавства у сфері розгляду справ про позбавлення батьківських прав.
2. Виховання та піклування про дітей: правові та психологічні аспекти.
3. Релевантна практика Європейського суду з прав людини.
4. Національна судова практика:
4.1. Загальні підходи.
4.2. Процедурні (процесуальні) аспекти.
5. Висновки. Сесія запитань/відповідей.
У рамках характеристики практики вирішення судами справ про позбавлення батьківських прав акцентовано на наступному:
1. Актуальне правове регулювання, новели законодавства у сфері розгляду справ про позбавлення батьківських прав
-
Позбавлення батьківських прав (ст. 164-168 Сімейного кодексу України)
Позбавлення батьківських прав ЗАВЖДИ є результатом протиправної, винної поведінки.
-
Відібрання дитини (ст. 162, 170 Сімейного кодексу України)
Відібрання дитини НЕ ЗАВЖДИ пов’язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров’ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо. Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї.
(Постанова ВС від 03.10.2018 у справі № 682/2778/17)
2. Виховання та піклування про дітей: правові та психологічні аспекти
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
-
не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
-
ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
-
жорстоко поводяться з дитиною;
-
є хронічними алкоголіками або наркоманами;
-
вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
-
засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
«Ступінь довіри, яким дитина проникається до навколишнього світу, до інших людей і до самого себе, в значній мірі залежить від проявів до нього турботи. Якщо дитина не отримує належного догляду, не зустрічає любовної турботи, то в ньому виробляється недовіра - боязкість і підозрілість по відношенню до світу взагалі до людей, зокрема, й недовіру цю він несе з собою в інші стадії його розвитку» Ерік Еріксон (1902-1994), американсько-німецький психолог, автор книги «Дитинство і суспільство».
3. Релевантна практика Європейського суду з прав людини
-
«Сахін і Соммерфельд проти Німеччини» від 08.07.2003 (врахування судом думки дитини)
-
«Хант проти України» від 7.12.2006, ост.07.03.2007 № 31111/04 (позбавлення батьківських прав)
-
«Савіни проти України» 18 грудня 2008 року, N 39948/06 (позбавлення батьківських прав)
-
«Ю.І. проти РОСІЇ» від 25.02.2020, остаточне … № 68868/14 (позбавлення батьківських прав - наркозалежність)
-
«Ілля Ляпін проти Росії» від 30.06.2020 № 70879/11 (позбавлення батьківських прав)
-
«Пасмо Лоббен та інші проти Норвегії», рішення ВП ЄСПЛ від 10.09.2019 заява №37283/13 (щодо позбавлення батьківських прав, та право на усиновлення)
-
«Плешков та Плешкови проти України», рішення ЄСПЛ від 09.03.2023заява №5783/20 (зустрічі батька з дитиною )
4. Національна судова практика:
Загальні підходи:
Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19).
Непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (Постанова Верховного Суду від 6 жовтня 2021 року у справі N 320/5094/19).
Лише вивезення дитини за кордон одним із батьків без згоди іншого не є підставою для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України без встановлення іншої винної поведінки батька / матері щодо дитини, а саме умисного ухилення від виконання обов'язків щодо її виховання (Постанова Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі N 554/1796/16-ц).
Лише факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов’язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (Постанова ВС від 8 червня 2022 року у справі№ 362/4847/20).
Процедурні (процесуальні) аспекти:
Озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об’єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини (Постанова ВС від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18).
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком / матір'ю своїми обов'язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей (Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі N 243/13191/19-ц)
У разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із них домашнього насильства суд обов’язково повинен перевіряти, чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності (Постанова ВС від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц).
Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд :
-
бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи);
-
виявивши у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення повідомляє про це орган досудового розслідування;
-
з’ясовує хто буде опікуватися/піклуватися дитиною у разі позбавлення БП;
-
приймає рішення щодо стягнення аліментів;
-
забезпечує охорону житлових, майнових прав дитини, інформує соцслужби щодо припинення соціальних виплат дитини особам позбавленим БП;
-
надсилає рішення про позбавлення батьківських прав органу ДРАЦС за місцем реєстрації народження дитини.
Першоджерело: https://tinyurl.com/4hjcpf5e