Бездіяльність КДКА регіону
Скаржник звернувся до КДКА Дніпропетровської області зі скаргами від 10.01.2022 про дисциплінарний проступок двох адвокатів.
Надалі Скаржник направив запит від 14.06.2022 та заяви від 06.07.2022 та від 23.11.2022 щодо результатів розгляду вказаних скарг на адвокатів, однак відповідей не отримав.
На запит члена ВКДКА КДКА Дніпропетровської області листом повідомила про прийняття рішень про відмову в порушенні дисциплінарних проваджень відносно адвокатів за № 14/ДПВ від 11.08.2022 та за № 15/ДПВ від 11.08.2022.
Тобто, з моменту подачі скарги до КДКА регіону до моменту прийняття рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи пройшло 7 (сім) місяців.
У свою чергу, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області, отримавши скаргу, повинна була провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи чи про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, зважаючи на порядок та строки, передбачені статтями 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також статтями 25, 26, 28, 30, 31, 32, 33 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, та про її результати повідомити Скаржника.
Таким чином, вбачається протиправна бездіяльність КДКА Дніпропетровської області щодо нерозгляду скарг.
Оскільки в скарзі ставилася вимога про притягнення Голови КДКА до дисциплінарної відповідальності, а у ВКДКА такі повноваження відсутні, скарга була задоволена частково.
Рішення ВКДКА № І-001/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/3aw3hehr
Конфлікт інтересів (власний інтерес)
У скарзі Скаржник посилається на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом до Скаржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Скаржник зазначає, що адвокат протилежної сторони є двоюрідною сестрою позивача, а отже є зацікавленою особою у вирішенні судового спору на його користь, і тому має місце конфлікт інтересів.
Скаржник не надав до ВКДКА жодних доказів, які б свідчили про наявність ознак конфлікту інтересів у діях адвоката, як і не надав доказів того, що адвокат є двоюрідною сестрою позивача.
ВКДКА вважає, що за відсутності доказів та фактів, які прямо свідчать про наявність ознак конфлікту інтересів у діях адвоката, тягар доказування їх наявності лежить на Скаржнику.
Відмовлено у порушенні дисциплінарної справи.
Рішення ВКДКА № І-002/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/y8vdukt9
Конфлікт інтересів (між клієнтами)
Скаржниця у скарзі до КДКА Миколаївської області зазначає, що вона уклала договір з адвокатом, яка надавала їй правову допомогу з різних питань (як ділових, так і особистих).
Зі змісту договору слідує, що він укладений між фізичною особою та фізичною особою-підприємцем.
Однак, надалі, як зазначає Скаржниця, адвокат почала представляти інтереси осіб, які суперечили інтересам Скаржниці, спочатку як представник за довіреністю, а з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у 2017 році і по сьогоднішній день – як адвокат.
Стаття 9 Правил адвокатської етики регламентує недопустимість конфлікту інтересів в діяльності адвоката. Адвокат без письмової згоди з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої особи.
Порушено дисциплінарну справу.
Рішення ВКДКА № І-003/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/3s6zyea8
Конфлікт інтересів (використання зв’язків)
Скаржник, сплачував за свою земельну ділянку податки. Проте, з невідомих йому причин грошові кошти, які він надсилав, почали повертатися на його рахунок.
Скаржник звернувся за консультацією до свого брата, юриста. Брат, вивчивши ситуацію, за дорученням Скаржника звернувся за консультацією до адвоката, який теж тривалий час працював прокурором (факт звернення стверджується скріншотами переписки).
Адвокат роз’яснив, що триває процес передачі землі з державної власності у комунальну, а тому він має почекати поки зміниться власник та буде отримано нове повідомлення з новими реквізитами для сплати податку.
Скаржник зазначив, що в листопаді 2021 року він дізнався, що 12.08.2021 заступником прокурора Одеської області, в інтересах Татарбунарської міської ради, пред’явлено до нього позов про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі. Його дуже здивувало, що інтереси Татарбунарської міської ради представляє той же адвокат.
На думку Скаржника, фактично адвокат організував подання позову з метою розірвання договору оренди земельних ділянок, оскільки він зацікавлений у тому, щоб земельні ділянки площею 129 га в подальшому були передані в оренду ТОВ, директором якого він є.
Адвокат також використав свої особисті зв’язки в органах прокуратури. Фактично, у цьому випадку наявний конфлікт інтересів між клієнтами та використання адвокатом особистих зв’язків в органах прокуратури та Татарбунарської міської ради.
Як пояснюють скаржник і адвокат, вони особисто не знайомі, не зустрічались. Доказів користування послугами адвоката не надано.
Посилання скаржника на ймовірне використання адвокатом особистих зв’язків в органах прокуратури, органах місцевого самоврядування та ініціювання ним судового процесу проти Скаржника із власних корисливих мотивів базується лише на припущеннях та не підтверджується будь-якими доказами.
Скаржник, у разі наявності підтвердженої інформації про здійснення адвокатом будь-якого неправомірного впливу на органи державної влади чи місцевого самоврядування, вправі звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою. Фактів, які б дозволили дисциплінарній палаті об’єктивно встановити ознаки дисциплінарного проступку не надано.
Відмовлено у порушенні дисциплінарної справи.
Рішення ВКДКА № І-004/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/ynah35ce
Залишення зали судового засідання
Суддею Солом’янського районного суду м. Києва розглядалось клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження тримання під вартою підозрюваного.
Адвокат Сушко Р.М. покинув залу судового засідання.
Водночас, з наданих копій процесуальних документів дисциплінарною палатою встановлено, що судове засідання проводилося у нічний час.
Таким чином, КДКА регіону правильно встановлено в діях адвоката порушення ст. 42 Правил адвокатської етики, так як адвокат покинув залу судового засідання, в той час як сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК України).
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а порушення адвокатом статті 42 Правил адвокатської етики відбулось 12.11.2020 року, КДКА регіону вірно прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката у зв’язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Закрито дисциплінарне провадження.
Рішення ВКДКА № І-005/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/3t7a54c2
Адвокатський запит
18.07.2023 до Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради надійшов адвокатський запит адвоката.
До адвокатського запиту додано копію ордера за підписом адвоката.
Як вбачається з копії ордера, він не містить інформації щодо договору про надання правничої допомоги, на підставі якого видано ордер, а саме не зазначено номер та дату укладення такого договору.
Крім того, в ордері не зазначено назву органу, яким видано посвідчення адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням та повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 12 Положення про ордер визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (підпункт 12.3.); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане (підпункт 12.5.).
Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у поданні разом з адвокатським запитом копії ордеру, який не містить всіх необхідних реквізитів, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 12, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги).
Порушено дисциплінарну справу.
Рішення ВКДКА № І-006/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/mr68kfhr
Виконання умов договору та надання звіту
Скаржник у скарзі вказує на неналежне виконання адвокатом укладеного між ними договору про надання правової допомоги.
Зазначає, що за змістом Договору адвокат мав надати правничу допомогу як потерпілому, свідку, підозрюваному, обвинуваченому, особі, відносно якої можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, цивільному позивачу (відповідачу), власнику або володільцю майна під час досудового розслідування в кримінальному провадженні. Договором було уповноважено адвоката здійснити всі передбачені або не заборонені законом дії для максимального задоволення представництва чи захисту прав та інтересів.
Скаржник заявляє, що повністю виконав свої зобов’язання за Договором, зокрема сплатив адвокату гонорар, а також авансом – додатковий гонорар, однак адвокат не вчинив жодних дій, спрямованих на повернення вилучених органами досудового розслідування коштів.
Скаржник також стверджує, що адвокат ігнорував його, зокрема припинив будь-яке спілкування по телефону, заблокувавши контакт. Його запити щодо ходу кримінального провадження, надіслані через Viber, теж не були розглянуті.
Надання доступу до матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні, якщо таке дійсно мало місце, не свідчить про завершення строку дії Договору.
З урахуванням обставин справи, пояснень адвоката, додатків № 2 та № 3 до Договору, у яких йшлося про додатковий гонорар за повернення вилучених коштів, ВКДКА приходить до висновку, що адвокату щонайменше ставилося доручення про повернення вилучених органами досудового розслідування коштів.
ВКДКА встановила, що адвокат склав проект заяви до органу досудового розслідування про повернення вилучених коштів, однак докази здійснення адвокатом інших дій на виконання Договору в частині кримінального провадження відсутні.
При цьому у тексті заяви, складеної адвокатом зазначено, що тимчасово вилучене майно не повернено власникам, незважаючи на те, що на нього не було накладено арешт.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Однак, докази звернення адвокатом до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність слідчого, незважаючи на викладене вище, відсутні.
На думку ВКДКА, такий стан речей може свідчити про те, що правова допомога не була надана адвокатом належним чином.
Окрім того, ВКДКА попередньо встановила, що скаржник поставив адвокату вимогу надати звіт про виконану роботу в кримінальному провадженні, однак такий звіт був відправлений після подачі скарги на поведінку адвоката.
Порушено дисциплінарну справу.
Рішення ВКДКА № І-007/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/2jyefbay
Ордер як підстава повноважень в ДРАЦС
У приміщенні Шевченківського відділу ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України адвокат під час надання правничої допомоги громадянину Нігерії та його нареченій дозволив нестриманість у спілкуванні з начальницею Шевченківського відділу ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та некоректне висловлювання на адресу спеціаліста даної установи – застосувавши звернення «Корупціонер».
КДКА вмотивовано встановила в діях адвоката порушення статті 12 Правил адвокатської етики.
На сторінці в соціальній мережі «YouTube» адвокат оприлюднив відеозаписи під назвами: «А яка корупція?», «Начальник столичного РАЦС … підриває авторитет адвокатури та порушує право на правову допомогу», зі змісту яких слідує, що саме адвокат вів себе некоректно та нестримано.
Таким чином, КДКА вмотивовано встановила в діях адвоката порушення статті 57 Правил адвокатської етики.
Стосовно доводів Скаржниці, що адвокат порушив принцип компетентності, намагаючись надати в орган державної реєстрації актів цивільного стану на підтвердження своїх повноважень ордер, а не договір про надання правової допомоги, ВКДКА зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Сімейним кодексом України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні прямо не передбачено, що ордер є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги під час звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, повноваження адвоката при представництві клієнта в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не пов’язаного з поданням адвокатського запиту, не можуть бути підтверджені ордером, оскільки Сімейним кодексом України не передбачено, що ордер в даних правовідносинах посвідчує повноваження адвоката.
ВКДКА вбачає в діях адвоката наявність дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ст. 11 Правил адвокатської етики, оскільки адвокат порушив принцип компетентності, намагаючись надати на підтвердження своїх повноважень у відділі РАЦС ордер, а не договір про надання правової допомоги.
Застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Рішення ВКДКА № І-008/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/3vt7425e
Скарга на дії КДКА при повернені скарги
Скаржник вважає, що на нього як на засудженого не повинні розповсюджуватися вимоги при подачі скарги на адвоката.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що подана скаржником скарга дійсно не оформлена належним чином, а саме подана без дотримання вимог статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (зі змінами), зокрема в частині недолучення копій документів, в підтвердження обставин викладених в скарзі, копії самої скарги та копії документів для вручення адвокату, а також письмової згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
При цьому, наведені вимоги Положення є загальними для всіх категорій скаржників і не містять виключень щодо оформлення скарги для осіб, які перебувають у місцях позбавлення, обмеження волі, місцях тимчасового тримання або під вартою, тобто у даному випадку скаржника, який перебуває у Державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)».
Скаргу залишено без задоволення.
Рішення ВКДКА № І-010/2024 від 26.01.2024. https://tinyurl.com/2pvs96a6