Не зупинення дії рішення КДКА
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшло клопотання (заява) адвоката щодо зупинення дії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців.
Адвокат у клопотанні визначав, що ним було вчинено дисциплінарний проступок у вигляді невиконання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме факт відсутності укладеного письмового договору з клієнтом.
Адвокат посилався на необхідність забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів у понад 30 (тридцяти) справах, однак адвокат не надає жодних підтверджуючих доказів наявності справ, а також наявності діючих договорів про надання правничої допомоги у таких справах.
ВКДКА критично оцінила доводи адвоката, що необхідно зупинити дію рішення ДП КДКА через те, що починаючи з 2020 року адвокат працює адвокатом в Центрі Безоплатної вторинної правової допомоги, має ряд грамот та заохочень від обласного управління юстиції.
ВКДКА наголосила, що вжиття заходів забезпечення розгляду скарги на рішення регіональної КДКА можливе лише за виключних підстав, а саме у випадку, коли невжиття заходів забезпечення скарги може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів адвоката, чи його клієнтів.
Відмовлено у зупиненні дії рішення.
Рішення ВКДКА № VІІ-001/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/3sm7c52w
Бездіяльність КДКА (розгляд скарги поза строками)
У своїй скарзі на бездіяльність КДКА скаржник зазначив, що неприйняття жодного з рішень по його скарзі стосовно адвоката протягом більш як трьох місяців з моменту отримання, свідчить про навмисне затягування КДКА області часу для подальшого закриття дисциплінарної справи, у зв’язку з закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката попередній розгляд скарги скаржника тривав 132 дні, а саме: з 17.02.2023 року, коли скарга надійшла до КДКА області, до 28.06.2023 року, коли дисциплінарною палатою КДКА області ухвалене рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката.
Зазначене пояснюється головним чином тим, що перевірка матеріалів дисциплінарного провадження, що проводилася членом дисциплінарної палати КДКА області, тривала 90 днів, а саме з 23.02.2023 по 23.05.2023, коли за результатами перевірки матеріалів була складена довідка.
Питання перевищення строку підготовки довідки та її передачі з матеріалами перевірки на розгляд дисциплінарної палати розглядалося останньою на засіданні 29.03.2023, коли було ухвалене рішення про продовження строків перевірки за скаргою.
Що ж до самого рішення КДКА Київської області, то продовження строків перевірки є дискреційним повноваженням КДКА регіону, однак це не означає, що така дискреція є безмежною, оскільки розгляд дисциплінарного провадження має бути завершений у розумний строк.
За таких обставин продовження строку проведення перевірки з 30 до 90 днів не може вважатися обґрунтованим, а тому ВКДКА вважає, що доводи скарги про протиправну бездіяльність КДКА області підтвердилися.
У своїй скарзі на бездіяльність КДКА скаржник просив ВКДКА розглянути скаргу на бездіяльність КДКА області та притягнути винних осіб до відповідальності.
ВКДКА звернула увагу, що до її повноважень не належить вирішення питань про притягнення посадових осіб КДКА регіону до відповідальності за результатами розгляду скарг на дії, рішення чи бездіяльність КДКА регіону.
Скаргу задоволено частково.
Рішення ВКДКА № VІІ-003/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/mry6kf94
Скарга на протиправні дії КДКА щодо повернення скарги
У скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає, що ним була подана скарга, в якій були викладені факти порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Вказує, що на його електронну пошту надійшов лист за підписом в.о. Голови КДКА, в якому повідомлялось про повернення скарги, оскільки скарга та додані до неї матеріали не містять доказів на підтвердження здійснення адвокатської діяльності у зв’язку із її зупиненням в день отримання свідоцтва.
Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, скаржник до поданої ним скарги долучив в якості доказу відеоматеріали з кримінального провадження та зазначив, що слідчий є адвокатом. Скаржник, серед іншого, зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий, який є адвокатом, вчинив чисельні порушення КПК.
У листі в.о. Голови КДКА як підставу для повернення скарги скаржнику зазначено невиконання ним вимог ст. ст. 14, 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката. При цьому, у листі не зазначено, які саме вимоги ст. 14, 15 Положення Скаржник не виконав.
Натомість, в листі вказано, що в скарзі та доданих до неї матеріалах не містяться докази на підтвердження здійснення адвокатської діяльності.
Так, ВКДКА констатувала, що повертаючи скаргу відносно адвоката без розгляду, в.о. Голови перейняв на себе повноваження дисциплінарної палати КДКА області. Лише дисциплінарна палата за результатами розгляду скарги може надавати оцінку наданим доказам у справі та приймати відповідне рішення.
Скаргу задоволено.
Рішення ВКДКА № VІІ-004/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/ydwduj86
Нецензурні коментарі в мережі інтернет (визначення проступку триваючим)
Предметом скарги була публікація на інтернет-сторінці інформаційного агентства «ADVOKAT POST», з якої скаржнику стало відомо, що адвокат на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» на коментар до розміщеного нею відповідного допису одного з користувачів на ім’я «Игорь Соседов» відповіла текстом, в якому застосувала ненормативну лексику: «Игорь Соседов идите на х**».
Матеріал про зазначену поведінку адвоката був розміщений на інтернет-сторінці агентства «ADVOKAT POST» 24 жовтня 2021 року.
Скаржник зазначає, що адвокат навіть не намагалася вибачитися або зменшити шкідливість своїх висловлювань.
Крім того, Скаржник вказував, що лайливий напис так і залишився на стіні, що свідчить про відкритий виклик аморального адвоката суспільству та адвокатурі в цілому.
Так, з урахуванням приписів статей 12, 57-60 Правил адвокатської етики встановлено, що поведінка адвоката у вигляді реагування на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» із застосуванням ненормативної лексики є дисциплінарним проступком.
Визначення проступку триваючим
КДКА області дійшла висновку, що сплинули строки притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», закривши дисциплінарну справу.
Однак, дисциплінарна палата КДКА області не перевірила, чи вищевказаний допис адвоката все ще наявний в мережі Facebook, як на це посилається Скаржник у своїй скарзі до ВКДКА, та не надала вказаному факту відповідної оцінки.
Вищезазначений допис та коментар станом на 27 липня 2023 року адвокатом на сторінці у соціальній мережі Facebook не видалений, відповідно дисциплінарний проступок є триваючим.
Зазначене випливає з того, що на даний час будь-яка особа може ознайомитися з дописом та коментарем, залишити свій коментар, перепостити публікацію тощо. Це підтверджує те, що дисциплінарний проступок продовжується, в тому числі продовжуються наслідки дисциплінарного проступку.
Справу закрили з інших підстав.
Рішення ВКДКА № VІІ-005/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/bdd2yhzh
Не підвищення кваліфікації – триваючий проступок
У скарзі скаржник вказує, що адвокат не підвищував свою кваліфікацію у 2020 році, про що свідчить виписка з Єдиного реєстру адвокатів України.
Як вбачається з рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат не виконала вимоги чинного законодавства в період 2020 року щодо підвищення кваліфікації.
Разом з тим, дисциплінарна палата закрила дисциплінарну справу відносно адвоката, у зв’язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
ВКДКА звертає увагу на те, що в 2019 році Верховний Суд вирішив проблему строку притягнення до відповідальності через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення «триваюче правопорушення».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
У зв’язку із вищевикладеним рішення про закриття дисциплінарної справи скасовано. Матеріали справи направлено на новий розгляд.
Рішення ВКДКА № VІІ-006/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/yc5bcr82
Залишення зали судового засідання
Слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник покинув зал судового засідання, зазначивши про неможливість здійснення захисту інтересів підозрюваного, у зв’язку з незгодою з процесуальним рішенням судді щодо порядку розгляду клопотань. Така поведінка захисника унеможливила розгляд клопотання, так як підозрюваний заявив про бажання мати захисника.
Адвокат зазначив, що в судовому засіданні, перед розглядом клопотання про продовження строку тримання під вартою по суті, на пропозицію слідчого судді він оголосив письмову заяву підозрюваного про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні для надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги, а також надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування в межах та об’ємі, передбаченому ст. 221 КПК України.
Слідчий суддя повідомила, що вирішить ці клопотання і заяву при вирішенні по суті клопотання прокурора.
Зазначає, що він повторив своє клопотання, пославшись на необхідність невідкладно надати медичну допомогу підозрюваному, якому в залі суду настала нестерпна біль в зв’язку з хворобою хребта, але слідчий суддя не брала до уваги його пояснення.
За погодженням з підозрюваним, адвокат оголосив, що покидає зал судового засідання через невирішення слідчим суддею заяви підозрюваного.
Зазначав, що такі дії слідчого судді спровокували і його дії, так як він не бачив іншого виходу саме в цей час, щоб захистити права свого клієнта.
ВКДКА зазначила, що протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту.
Здійснення протесту у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі із залишенням адвокатом залу судового засідання, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката та не є видом надання професійної правничої допомоги. Така позиція відображена у рішеннях ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021 року, № ІIІ-002/2023 від 31.03.2023 року.
Рішення про порушення дисциплінарної справи залишено без змін.
Рішення ВКДКА № VІІ-007/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/ywhzpz3d
Захисник за дорученням та захисник за договором
Скаржник заявляє, що у нього було діагностовано короновірусну інфекцію, у зв’язку з чим він та його захисник повідомили Слідчу про неможливість прийняття участі у слідчих (процесуальних) діях. Не дивлячись на це, Слідча в присутності понятих та адвоката з БПД намагалася вручити Скаржнику зміну раніше повідомленої підозри та інші процесуальні документи. Скаржник наголошує, що ні він, ні його захисник не були повідомлені завчасно про виклик у встановленому законом порядку (ст.ст. 135, 136 КПК України) – за три дні, коли вони мали прибути на такий виклик.
Скаржник повідомив, що він має захисника за договором, тому участь адвоката за дорученням у процесуальних діях є незаконною.
Адвокат за дорученням вказав, що на його запитання, чи повідомлений захисник за договором про проведення процесуальних дій, Слідча відповіла, що даний адвокат повідомлений, проте не виходить на зв’язок. У подальшому, він намагався зв’язатися з адвокатом для узгодження позицій та дій, однак останній не відповідав на телефонні дзвінки. По прибуттю до квартири скаржника, скаржник повідомив всіх присутніх про наявність у нього захисника за договором, у зв’язку з чим зателефонував начебто йому та передав йому слухавку. Після цього адвокат одразу почав йому погрожувати, на що він зазначив, що для прийняття відмови від захисника, призначеного центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідна особиста участь захисника за договором, а «не людина в слухавці».
ВКДКА зауважила, що за наявності обставин несвоєчасності повідомлення захисника за договором (як це передбачено ст. 153 КПК України – не пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов’язана прибути за викликом), а відтак – за відсутності підстав для залучення для участі в окремій процесуальній дії захисника в порядку ст. 49 КПК України, адвокат за дорученням відповідно до ст. 23 Правил адвокатської етики повинен був не лише невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з’ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв’язатися з цим адвокатом (адвокатами), а і з’ясувати причини його відсутності, особливості позиції надання професійної правничої допомоги адвокатом у цій справі, позицію клієнта та адвоката за договором. Після встановлення таких обставин згідно зі ст. 41 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний був відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, оскільки прийняття такого доручення або залучення його для проведення вказаних процесуальних дій через вищевказані причини могло потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту.
Врахування особи адвоката
При прийнятті оскаржуваного рішення дисциплінарна палата КДКА регіону встановивши факт наявності порушень адвокатом Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, однак з огляду на врахування особи адвоката, обставин вчинення порушення та відсутності значної шкоди для клієнта, а також малозначимості проступку, - не знайшла підстав для притягнення адвоката до відповідальності.
ВКДКА зазначила, що врахування обставин вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката та інших обставин здійснюється під час обрання виду дисциплінарного стягнення, однак не дає підстав для звільнення від такого.
Таким чином, ВКДКА встановила, що адвокат за дорученням своїми діями вчинив грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, у зв’язку із чим до нього повинно бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Грубість вчиненого дисциплінарного проступку полягає в тому, що адвокат не виходив з переваги інтересів клієнта.
Притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на два місяці.
Рішення ВКДКА № VІІ-008/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/4j477u4n
Застосування строків притягнення до відповідальності (ст. 35 Закону)
Серед доводів скарги Скаржниці було те, що адвокат змусив її оплатити судовий збір – 8408 гривень, однак вона є представником недієздатного, який страждає психічними розладами та є інвалідом 2 групи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», клієнт звільнений від судового збору.
Стаття 11 Правил адвокатської етики ставить перед адвокатом вимогу високого рівня професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Таким чином, адвокат вчинив дисциплінарний проступок у вигляді порушення статті 11 Правил адвокатської етики.
Крім того, адвокат повідомив клієнта про припинення дії договору про надання правової допомоги, тобто, про одностороннє розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги.
Скаржниця скерувала адвокату заяву про надання письмового звіту про виконання зобов’язань за договором.
Однак, такий звіт адвокат надав клієнту лише через пів року.
Стаття 35 Правил адвокатської етики зобов’язує адвоката при розірванні договору повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (надання послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
Таким чином, адвокат вчинив дисциплінарний проступок у вигляді порушення статті 35 Правил адвокатської етики.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
З дня вчинення адвокатом дисциплінарного проступку минув рік, а тому дисциплінарна справа була закрита.
Рішення ВКДКА № VІІ-009/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/8hzjhcx8
Невиконання договору протягом 5-ти місяців
17 червня 2022 року між Адвокатським бюро та клієнтом укладено договір про надання правової допомоги.
Позовну заяву в інтересах клієнта адвокат подала до Львівського окружного адміністративного суду 28 листопада 2022 року, та в цей же день було сплачено судовий збір від імені позивача.
Отже, з моменту укладення 17.06.2022 року договору про надання правової допомоги і до подання 28.11.2022 року позовної заяви на виконання такого договору пройшло понад п’ять місяців.
Будь-яких інших дій протягом п’яти місяців, окрім як підготовка та подання позовної заяви, на виконання договору про надання правової допомоги від 17.06.2022 року Адвокат не вчиняла.
Даний факт підтверджується Актом надання послуг від 29 листопада 2022 року, який підписано лише Адвокатом.
Таким чином, Адвокат не приділила розумно необхідної уваги для успішного виконання доручення, не забезпечила надання своєму клієнту ефективної професійної правничої (правової) допомоги, оскільки не намагалася оперативно виконати доручення клієнта, визначене в договорі про надання правової допомоги, адвокат діяла недобросовісно та не чесно виконувала свої професійні обов’язки.
У таких діях Адвоката ВКДКА вбачає не лише порушення ст. 27 Правил адвокатської етики, а й статті 11, 12-1 Правил. Адвокат допустила неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
Повідомлення адвокатом клієнта в переписці, недійсні обставини справи
Окрім того, як вбачається з переписки в месенджері «WhatsApp», скаржник 28 жовтня 2022 року звернувся до Адвоката з наступним повідомленням: «… У зв’язку з тим, що ви до сьогодні не займалися моєю справою і не відповідаєте на мої телефонні дзвінки прошу повернути кошти у сумі 6000 грн. заплачені вам, а також паперовий варіант документів, які я вам надав». У той же день Адвокатом у відповідь скаржнику повідомлено: «Судовий збір сплачено, справа пішла до суду», «Далі будете самі». Також скаржник попросив скинути копію квитанції про сплату судового збору, а також реєстраційний номер позовної заяви.
Надалі, 31 жовтня 2022 року скаржник в повідомленні повідомив Адвоката, що вона втратила довіру, вимагав негайно повернути грошові кошти в сумі 6000 грн. та повідомляв, що на цьому співпраця буде завершена. У відповідь Адвокат повідомила, що написання позовної заяви та консультація = 7000 грн та просила доплатити за роботу.
Адвокат жодним чином не спростувала, не заперечила факт даної переписки та її зміст ні під час розгляду справи КДКА регіону, ні під час розгляду скарги у ВКДКА.
Адвокат під час засідання ВКДКА повідомила про те, що в месенджері «WhatsApp» 28.10.2022 повідомила про подання позовної заяви та про сплату судового збору, оскільки вона переплутала клієнта.
Таким чином, Адвокат ввела свого клієнта в оману щодо виконання його доручення, повідомивши, що позовна заява подана до суду 28.10.2022 року, в той час як така позовна заява була подана лише 28.11.2022, тобто Адвокат діяла недобропорядно. Окрім того, Адвокат не інформувала клієнта з розумною періодичністю про хід виконання його доручення.
Так, відповідно до ст. 26 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний інформувати клієнта про його законні права та обов’язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.
Таким чином, такі дії Адвоката свідчать про порушення вимог ст. 11, 12-1, 26 Правил адвокатської етики.
Вчинення адвокатом дій в інтересах клієнта, знаючи, що договір розривається
У свою чергу, у скарзі до ВКДКА Адвокат зазначає, що 28 листопада 2022 року скаржник подав до Бродівського районного суду Львівської області позовну заяву про розірвання договору про надання правової допомоги, стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди.
Так, Адвокат 28.11.2022 подала до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву в інтересах скаржника, розуміючи, що скаржник бажає розірвати з нею договір про надання правової допомоги та не бажає з нею співпрацювати, тобто вчинила дії всупереч його волі.
ВКДКА звертає увагу на те, що дії скаржника по відмові у співпраці вперше висвітлені в його повідомленні Адвокату в месенджері «WhatsApp» від 31.10.2022 року, а надалі підтверджені поданням 28.11.2022 позовної заяви до Бродівського районного суду Львівської області про розірвання договору про надання правової допомоги, стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди.
У свою чергу, пунктом 7.2. Договору про надання правової допомоги від 17.06.2022 передбачено право клієнта розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надіслання письмового повідомлення про таке розірвання у зручний для клієнта спосіб (поштою, електронною поштою тощо).
Отже, повідомленням в месенджері «WhatsApp» та поданням позовної заяви клієнт фактично повідомив Адвоката про розірвання договору про надання правової допомоги, про що останньому було відомо.
З огляду на все вищевикладене, адвокат допустила неналежне виконання своїх професійних обов’язків, а також грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, а саме статей 8, 11, 12-1, 26, 27 Правил адвокатської етики.
Застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
Рішення ВКДКА № VІІ-009/2023 від 27.07.2023. http://tinyurl.com/5y6a83rx