Правила адвокатської етики. Дисциплінарна практика ВКДКА за березень 2024 року
Віктор Вовнюк, видатний адвокат України, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Вовнюк Віктор
25.07.2024

Пропуск строків для оскарження рішення КДКА регіону

Першочергова скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, яка не відповідала вимогам Положення, подана до ВКДКА 29 серпня 2023 року, тобто вже з пропуском строку на оскарження такого рішення.

При цьому, в скарзі до ВКДКА від 29 серпня 2023 року Скаржниця зазначає, що строк, передбачений Законом на оскарження рішення КДКА регіону, нею не пропущений та не просить його поновити. 

Однак,  27 вересня 2023 року на адресу ВКДКА надійшло клопотання про поновлення строків на оскарження вказаного рішення без обґрунтування та вказання мотивів для задоволення такого клопотання. 

Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути зазначені та підтверджені скаржником належними доказами.

Враховуючи норми чинного законодавства, останнім днем тридцятиденного строку для оскарження рішення КДКА було 11 березня 2023 року.

Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги, має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

Відхилено скаргу.

Рішення ВКДКА № ІІІ-002/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/54f66jau

Щодо повернення гонорару сплаченого адвокату

Обґрунтовуючи свою скаргу на рішення КДКА регіону про відмову у порушенні дисциплінарної справи, Скаржник зазначає, що, на його думку, адвокат надаючи йому правову допомогу за договором порушив присягу адвоката, вчинив бездіяльність та не інформував його, як клієнта, про хід виконання доручення, в т. ч. неодноразово уникав зустрічі.

Дисциплінарна палата КДКА регіону дійшла висновку, що основною претензією Скаржника до адвоката є те, що останній відмовляється повертати клієнту кошти.

Як зазначає в своєму рішенні КДКА регіону, в матеріалах перевірки відсутні докази того, яку саме суму гонорару було сплачено.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовки осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Тобто, до компетенції дисциплінарної палати не відноситься вирішення питань повернення грошей.

ВКДКА зазначає, що договір про надання правової допомоги № 17/04/23 не містить відомостей про розмір гонорару, порядок його оплати. Скаржник не надав КДКА регіону, ВКДКА доказів сплати гонорару за договором про надання правової допомоги.

Розірвання договору і надання звіту про виконану роботу 

Здійснюючи перевірку скарги та обґрунтовуючи своє рішення, КДКА регіону не надала оцінки (не перевірила) питання наслідку одностороннього розірвання договору про надання правової допомоги, а саме виконання адвокатом вимог ст. 35 Правил адвокатської етики (інформування клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передання клієнту копій процесуальних документів, наявних у адвоката).

Відповідно до ст. 35 Правил адвокатської етики, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

У матеріалах перевірки міститься повідомлення Скаржника про розірвання договору з вимогою повернення коштів від 17.08.2023 року.

Під час здійснення перевірки скарги КДКА регіону не перевірила факту отримання адвокатом такого повідомлення про одностороннє розірвання договору та виконання останнім обов’язку, передбаченого ст. 35 Правил адвокатської етики в частині інформування клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передання клієнту копій процесуальних документів, наявних у адвоката, що також було предметом скарги (п. 2.12 скарги).

Матеріали справи направлено на новий розгляд.

Рішення ВКДКА № ІІІ-003/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/mr36mdk6

Подання скарги адвокатом на іншого адвоката

Скаржник-адвокат подав скаргу на іншого адвоката.

Листом Голова КДКА повідомив Скаржника про те, що відповідно до п. 27 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, його скарга на дії адвоката буде розглянута за результатами розгляду конфлікту радою адвокатів регіону.

Так, відповідно до ст. 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

Статтею 19 Положення передбачено, що рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).

З огляду на норми статей 15, 19 Положення, Голова КДКА, встановивши, що скарга не відповідає вимогам ст. 14 Положення, зобов’язаний був повернути скаргу з відповідним роз’ясненням.

Так, відповідно до пункту 7 статті 14 Положення, при виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов’язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України. 

ВКДКА звертає увагу, що Скаржнику необхідно долучити до скарги документи, що свідчать про факт звернення останнього до Ради адвокатів регіону у межах мирного врегулювання конфлікту. Натомість, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням не передбачено обов’язку щодо очікування завершення процедури мирного врегулювання конфлікту, перед подачею адвокатом скарги на дії іншого адвоката.

Рішення ВКДКА № ІІІ-004/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/4f3zk7bb

Неявка адвоката в судові засідання

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшло звернення  судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області стосовно поведінки адвоката, разом з ухвалою суду присяжних щодо неявки адвоката у судові засідання 14.03.2023, 10.04.2023, 24.04.2023, 11.05.2023, 28.06.2023 та 14.08.2023.

ВКДКА погодилася з висновком КДКА стосовно того, що адвокат не з’явився 11.05.2023 року і 14.08.2023 року у судові засідання з поважних причин.

Однак, КДКА необхідно перевірити доводи адвоката стосовно причин його неявки у судові засідання 14.03.2023, 24.04.2023, 28.06.2023, 03.10.2023.

ВКДКА зауважила, що відповідно до п. 1 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання, затвердженого рішенням ВКДКА №VIII-010/2022 від 26 серпня 2022 року (далі – Узагальнення), в цілях кваліфікації дій адвоката, поважними причинами неприбуття у судове засідання в контексті ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, можуть бути:

-обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

-обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

-відсутність особи внаслідок відрядження (участь в іншому судовому процесі), подорожі (відпустка) тощо;

-тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

-смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

-несвоєчасне повідомлення, не повідомлення, неналежне повідомлення про час і дату судового засідання.

Відповідно до п. 2 Узагальнення, обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили та повинні розглядатися й оцінюватися дисциплінарними органами на загальних підставах відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У пункті 4 Узагальнення зазначено, що однією із характерних ознак неявки адвоката у судові засідання без поважних причин, як дисциплінарного проступку, є систематичність такої неявки, що тягне за собою затягування строків розгляду справи.

Відповідно до п. 6 Узагальнення, у разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин. Останні можуть бути з’ясовані вже після проведення засідання.

Згідно з п. 11 Узагальнення, зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання.

Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 169 від 13.12.2019 року «Про надання роз’яснення щодо пріоритетності принципів діяльності адвоката при наданні професійної правової (правничої) допомоги», вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер.

Матеріали справи направлено на новий розгляд.

Рішення ВКДКА № ІІІ-005/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/mwmff9t4

Оформлення одного і того ж ордеру різним клієнтам в різних справах

Скаржниця вказує на те, що адвокатом подані до суду ордери на представлення інтересів відповідачів, які не відповідають вимогам Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» (у новій редакції), оскільки такі ордери мають бути під різними номерами та згенеровані автоматично, а тому Скаржниця припускає, що адвокат вчинив їх підробку. 

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

ВКДКА встановлено, що обидва ордери мають спільний реквізит – порядковий номер, однак вони стосуються різних клієнтів та договорів про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 3 Положення про ордер, в Україні встановлюється єдина, обов’язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням та повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з п. 6 Положення про ордер, бланки ордерів, згідно із затвердженою типовою формою, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, слідуючи командам системи.

У п. 12 Положення про ордер зазначені реквізити, які є обов’язковими для кожного ордера, зокрема серія та порядковий номер.

Рішенням Ради адвокатів України від 15-16 грудня 2023 року № 137 затверджено роз’яснення щодо використання бланків ордерів на надання правничої (правової) допомоги».

Відповідно до роз’яснення, один згенерований бланк ордеру, якому присвоєна серія і номер є оригіналом і повинен існувати в єдиному примірнику. Використання бланку ордера повторно для представництва різних клієнтів, в різних органах, в різний період часу є порушенням Правил адвокатської етики.

Таким чином, ВКДКА вбачає в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку, у контексті використання ним одного бланку ордеру двічі, а саме ознаки порушення статей 7, 11 Правил адвокатської етики.  

Порушено дисциплінарне провадження.

Рішення ВКДКА № ІІІ-006/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/57x8fmnb

Зловживання процесуальними правами

Скаржник звернувся зі скаргою на адвоката, оскільки адвокат подала заяву до суду про запобігання зловживання Скаржником процесуальними правами.

Адвокат з метою захисту законних прав та інтересів свого клієнта та з огляду на неодноразове звернення Скаржника до Господарського суду Дніпропетровської області із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство, подала заяву до суду про запобігання зловживання останнім процесуальними правами.

Так, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

ВКДКА погоджується з висновком КДКА Полтавської області, що подання адвокатом заяви про запобігання зловживання процесуальними правами Скаржником не суперечить положенням ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак в діях адвоката відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

ВКДКА не погодилася з доводами Скаржника щодо порушення адвокатом Правил адвокатської етики у зв’язку із зверненням своїм листом до голів судів – Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та до Вищої ради правосуддя, в якому повідомлено втручання в автоматизовану систему документообігу Господарського суду Дніпропетровської області шляхом призначення для розгляду заяви Скаржника певного судді та зазначено прохання про необхідність вжиття всіх можливих заходів для того, щоб унеможливити в подальшому будь-яке втручання до автоматизованої системи документообігу.

Відмовлено в порушенні дисциплінарної справи.

Рішення ВКДКА № ІІІ-008/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/z5fx4xd5

Забезпечення розгляду скарги у ВКДКА

ВКДКА, проаналізувавши клопотання адвоката щодо зупинення дії рішення дисциплінарної палати КДКА Рівненської області, зазначила, що воно є необґрунтованим та не містить доказів того, що в зазначеному випадку невжиття заходів забезпечення скарги може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів адвоката чи його клієнтів.

Надання правничої допомоги – те, що притаманно адвокатській діяльності в цілому та кожному адвокату зокрема. Будь-яка адвокатська діяльність передбачає наявність у адвоката клієнтів. Захист та представництво інтересів клієнта – першочергове завдання адвоката.

У зв’язку з цим, вжиття заходів забезпечення розгляду скарги не може відбуватись лише за наявності таких обставин. Наявність в провадженні адвоката справ та укладених договорів про надання правничої допомоги не є беззаперечною підставою для зупинення дії рішення регіональної КДКА, яким зупинено право адвоката на заняття адвокатською діяльністю на певний строк.

У звʼязку з цим, ВКДКА звертає увагу, що факт неможливості здійснювати адвокатську діяльність адвокатом через наявне обмеження такої діяльності, не позбавляє його права здійснювати юридичну чи іншу, не заборонену законом діяльність, у передбачених законом формах та допустимих законом способах, оскільки гарантоване ст. 43 Конституцією України право на працю у нього існує, а доказів того, що він не має змоги заробляти собі на життя у інші способи, окрім як адвокатською діяльністю, останнім не надано. 

Окрім того, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, і йому таке право гарантується ст. 59 Конституції України. Тому, варто зазначити, що в такому випадку право клієнта на професійну правничу допомогу не порушується, адже останній може залучити до участі у справі за власним вибором іншого адвоката. 

Забезпечення заходів розгляду скарги застосовуються для гарантування виконання рішення ВКДКА, тобто недопустимості завдання адвокатові непоправної шкоди, що може призвести до неможливості поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів адвоката, чи його клієнтів, в майбутньому. При цьому, саме адвокат повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення розгляду скарги. 

Відмовлено у задоволені клопотання про зупинення дії рішення КДКА регіону.

Рішення ВКДКА № ІІІ-010/2024 від 29.03.2024: https://tinyurl.com/2xmxjnzn