Адвокат та суд: дисциплінарна практика – Віктор Вовнюк

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката в суді, а саме:

1. Принцип законності у відносинах з судом.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
6. Узагальнення практики ВКДКА.
7. Неявка адвоката в судове засідання.
8. Залишення зали судового засідання.
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.

У рамках характеристики дисциплінарної практики: адвокат і суд акцентовано на наступному:

Принцип законності у відносинах з судом

Існує думка, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має пріоритет над іншими законами.

Стаття 42 Правил адвокатської етики передбачає дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження: представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Звідси можна виділити, що адвокат має дотримуватися:

Вимог процесуального законодавства;
Вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність;
Вимог законодавства про судоустрій та статус судів;
Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
Вимоги Правил адвокатської етики.

Стаття 25. Правил адвокатської етики передбачає дотримання принципу законності під час виконання адвокатом доручення клієнта: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Отже, адвокату заборонено:

Спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
Вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо);
Використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд;
Використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби.

А також, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату заборонено займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом

Адвокати вважають, що мають право діяти у межах усього, що прямо не заборонено законом.

Дії адвоката: можуть вчиняти дії передбачені вимогами законодавства та/або актами НААУ, РАУ.

Стаття 43 Правил адвокатської етики передбачає дотримання принципів незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом, зокрема дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має:

Бути наполеглевим у відстоюванні інтересів клієнта;
Не поступатися своєю незалежністю, з метою не погіршити стосунки з судом;
Не йти на компроміси, що суперечать інтересам клієнта;
Не залишати без уваги порушення закону;
Не залишати без уваги нетактовне і зневажливе ставлення суду чи інших учасників до свого клієнта.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики (ст. 43 ПАЕ містить інший підхід до відносин з судом) та договором про надання правової допомоги, зокрема (у відносинах з судом):

Звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів;
Представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді;
Складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
Фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
Посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
Користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді закріплено у статті 44 Правил адвокатської етики:

Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Також відповідно до ст. 12-1 ПАЕ у суді заборонено робити неправдиві заяви стосовно:

– Суті доручення;
– Фактичних обставин справи;
– Своїх прав та обов’язків (обсяг повноважень).

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга

Стаття 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність зазначає:

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити:

заяви (скарги) громадян;
рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Ст. 262 ЦПК та ст. 246 ГПК: суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.
Ч. 1 ст. 324 КПК: У випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

Практика: рішення ВКДКА № VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020. Констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст.14 Положення.

Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката – є скаргою. Ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей. Рішення ВКДКА № ХІІ-001/2020.

6. Узагальнення практики ВКДКА

Адвокат у судовому процесі зобов’язаний дотримуватися вимог і виконувати розпорядження головуючого судді відповідно до положень процесуальних кодексів.

Саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (див. постанову КАС від 23.12.2020 у справі №826/11330/17).

ст. 321 КПК: Головуючий серед іншого керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків;
ст. 330 КПК: В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником він виносить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021).

7. Неявка адвоката в судове засідання

Рішення РАУ від 17 листопада 2022 року:

Поважною причиною неявки адвоката у судове засідання може бути неприбуття, а також припинення його участі, зумовлені наслідками війни.

Серед причин називаються:

– Повітряна тривога;
– Відсутність електрозабезпечення;
– Неможливість використання транспорту;
– Ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган;
– Окупація вказаної території;
– Тощо.

Перелік не є вичерпним.

Рішення ВКДКА № ХІІ-014/2021:

Звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники.

Обґрунтовуючи підстави для закриття дисциплінарної справи щодо адвоката, який пропустив кілька судових засідань, дисциплінарна палата зазначила, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні документи, які свідчать про порушення судом питання про дисциплінарну відповідальність адвоката за наслідками його поведінки, як адвоката. У зв’язку з цим в дисциплінарній палаті вважали, що за правилами положень частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» подальший розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката втрачає сенс. У ВКДКА звернули увагу та те, що це рішення є таким, що не відповідає закону, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Рішенням ВКДКА було скасовано рішення дисциплінарної палати, а справу направлено на новий розгляд до КДКА.

Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021. Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи.

Рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022. Наявність доказів належного повідомлення адвоката про дату і час цього засідання. Так, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містили доказів повідомлення адвоката про сім судових засідань, а дисциплінарна палата не надала оцінку цій обставині, рішення ДП про притягнення адвоката до відповідальності через це та інші процедурні порушення було скасоване, а матеріали справи направлено на новий розгляд до КДКА регіону.

Рішення ВКДКА № ХІІ-019/2021. Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях.

Рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022. Надумані причини перенесення судового засідання можуть розцінюватися учасниками процесу як прояв неповаги до суду.

Рішення ВКДКА № VI-010/2018. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Навіть у тому разі, коли затягування здійснюється в інтересах клієнта.

8. Залишення зали судового засідання

Відсутність реагування з боку суду на неетичну поведінку адвоката не виключає відповідальності останнього за скаргами учасників процесу, в тому числі, процесуальних опонентів.

В судовому засіданні адвокат залишив залу судового засідання зі словами: «Я просив вийти з нарадчої кімнати і прийняти рішення з приводу трьох моїх заяв, які я подав. Що за беззаконня таке, до побачення, шановні». Залишення адвокатом зали судових засідань та прояв неповаги до суду прокурор використав як підставу для звернення до КДКА. Притягнули адвоката до відповідальності у вигляді попередження. Прокурор, вважаючи покарання надто м’яким, оскаржив рішення до ВКДКА та просив зупинити право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік. Переглядаючи рішення, ВКДКА також врахувала, що від суду не надходило скарг на дії адвоката, який сам не оскаржував рішення КДКА. Рішення ВКДКА № ХІІ-016/2019.

Адвокат повинен реагувати на порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ.

Так, протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад, шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України. Здійснюючи протест у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі, в тому числі без погодження з клієнтом, із залишенням адвокатом залу судового засідання під час судового розгляду, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката. Рішення ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями

Адвокат намагався будь-яким чином зірвати судове засідання: перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагував на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання. У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію. Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань. ВКДКА підтвердила ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді. Рішення ВКДКА № IV– 013/2018.

В іншій справі адвокат також допускав суперечки із судом (зауваження на адресу головуючого по справі, вимагання пояснень від судді, розмахування руками, погроза насильством відносно судді, що виразилось у киданні стільця на стіл, за яким сидів суддя, внаслідок чого пошкоджено мобільний телефон судді), у зв’язку із чим ВКДКА погодилась із висновком КДКА про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи. Рішення ВКДКА № ІХ-004/2019.

Першоджерело - https://tinyurl.com/5ywbaef3