Адвокат та суд: дисциплінарна практика – Віктор Вовнюк

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката в суді, а саме:

1. Принцип законності у відносинах з судом.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
6. Узагальнення практики ВКДКА.
7. Неявка адвоката в судове засідання.
8. Залишення зали судового засідання.
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.

У рамках характеристики дисциплінарної практики: адвокат і суд акцентовано на наступному:

1.Принцип законності у відносинах з судом

Відносини адвоката з судом відкриваються через правила адвокатської етики.

У ПАЕ міститься окремий розділ, який називається «Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження», який зазначає:

Адвокат має дотримуватись:

– Вимог процесуального законодавства.
– Вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність.
– Вимог законодавства про судоустрій та статус судів.
– Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу.
– Вимоги Правил адвокатської етики.

Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (суддя. прокурор, клієнт, протилежна сторона, журналісти, треті особи).

Стаття 25 Правил адвокатської етики забороняє адвокату:

– спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
– вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо);
– використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд;
– використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.

Зокрема, стаття 43 Правил адвокатської етики регламентує дотримання принципів незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом.

Адвокат має:

бути наполеглевим у відстоюванні інтересів клієнта;
не поступатися своєю незалежністю, з метою не погіршити стосунки з судом;
не йти на компроміси, що суперечать інтересам клієнта;
не залишати без уваги порушення закону;
не залишати без уваги нетактовне і зневажливе ставлення суду чи інших учасників до свого клієнта.

Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.

У процесі здійснення адвокатської діяльності адвокат має право виконувати будь-які дії, які не заборонені законом, правилами адвокатської етики (згідно зі ст. 43 ПАЕ, встановлено інший підхід до взаємодії з судом) або договором про надання правової допомоги, зокрема у відносинах із судом:

звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів;
представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді;
складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Стаття 44 Правил адвокатської етики регламентує дотримання адвокатом принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді, а саме:

має бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно;
поважати процесуальні права протилежної сторони;
не вдаватися до дій, що порушують процесуальні права протилежної сторони;
не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду справи.

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга

Ст. 262 ЦПК та ст. 246 ГПК: суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.

Ч. 1 ст. 324 КПК: У випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

ст. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність:

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити:

заяви (скарги) громадян;
рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених ст. 14 Положення. Практика: рішення ВКДКА № VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020. Констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст.14 Положення.

Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката – є скаргою. Ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей. Практика: Рішення ВКДКА № ХІІ-001/2020.

6. Узагальнення практики ВКДКА

Адвокат у судовому процесі зобов’язаний дотримуватися вимог і виконувати розпорядження головуючого судді відповідно до положень процесуальних кодексів.

ст. 321 КПК: Головуючий серед іншого керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків.

ст. 330 КПК: В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником він виносить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

Саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (постанова КАС від 23.12.2020 у справі №826/11330/17).

Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021).

7. Неявка адвоката в судове засідання

Поважною причиною неявки адвоката у судове засідання може бути неприбуття, а також припинення його участі, зумовлені наслідками війни. Рішення РАУ від 17 листопада 2022 року.

Серед причин називаються:

– повітряна тривога;
– відсутність електрозабезпечення;
– неможливість використання транспорту;
– ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган;
– окупація вказаної території;
– Тощо.

Перелік не є вичерпним.

Обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили. Рішення ВКДКА № VІІІ-005/2021 від 04.08.2021.

Адвокат не з’явився у судове засідання, подавши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з розглядом у цей самий час іншої справи в суді іншого регіону. Суддя вирішив перевірити ці дані і надіслав запит до цього суду. Останній повідомив, що засідання за клопотанням адвоката було перенесено, про що за день секретар повідомив адвоката. Це і стало підставою для подання скарги до КДКА.

У дисциплінарній палаті виходили з того, що судом не було надано належного та допустимого доказу (поштового, електронного повідомлення, тощо), який би підтверджував факт завчасного повідомлення секретарем судового засідання адвоката про перенесення. КДКА закрила справу, ВКДКА підтримала.

Звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники. Рішення ВКДКА № ХІІ-014/2021.

Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи. Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021.

Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях. Рішення ВКДКА № ХІІ-019/2021.

8. Залишення зали судового засідання

Рішення ВКДКА № ІI-009/2021 від 18.02.2021:

Суд у скарзі до КДКА зазначив, що на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення під час оголошення прокурором змісту документів, адвокат без дозволу головуючого висловлювалась у судовому засіданні з питань, які не були поставлені на розгляд; під час проведення судового засідання покинула залу суду до закінчення судового засідання, залишивши двоє обвинувачених без захисника.

Сама адвокат зазначила, що через порушення прав клієнтів зверталась до суду із клопотаннями, які були проігноровані судом, у зв’язку із чим адвокат покнула залу засідання, оскільки пішла писати заяву до правоохоронних органів про вичнення злочину суддями.

В іншій скарзі суд зазначив, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про дослідження доказів у повному обсязі, а саме відеозапису проведення обшуку. Висловлюючи незгоду із прийнятим рішенням адвокат заявив відвід колегії суддів, який судоми був залишений без розгляду. Надалі, адвокат продовжив висловлювати заперечення щодо порядку дослідження документів з тих самих підстав, які уже були вирішені судом.

Рішення ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021:

Адвокат зазначив, що не погоджується із рішенням суду щодо порядку дослідження доказів, оскільки суд таким чином допускає свавілля та беззаконня, а також порушує право на захист і тому покидає залу судового засідання. КДКА регіону не вбачала в діях адвокаті ознак дисциплінарних проступків та відмовила в порушенні дисциплінарних справ.

У ВКДКА не погодилися з такою позицією, зважаючи на ст. 7, 42, 43 ПАЕ, та ухвалили нові рішення про порушення дисциплінарних справ відносно адвокатів.

Так, протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад, шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України. Здійснюючи протест у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі, в тому числі без погодження з клієнтом, із залишенням адвокатом залу судового засідання під час судового розгляду, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання, переривання коментарями

Рішення ВКДКА № IV– 013/2018:

Адвокат намагався будь-яким чином зірвати судове засідання: перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагував на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання. У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію. Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань. ВКДКА підтвердила ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді.

Рішення ВКДКА № І-018/2018:

Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Під час розгляду в судовому засіданні, де була присутня значна кількість людей, журналісти, вільні слухачі, групи підтримки потерпілого та обвинуваченого, адвокат потерпілого звернулась до судової колегії із заявою про відвід головуючої по справі.

У заяві адвокат зокрема зазначив, що звернувся зі скаргою на дії головуючої до Вищої ради правосуддя та Національного антикорупційного бюро України, а також звинуватив суддю в отриманні матеріальної винагороди від родини обвинуваченого за постановлення рішення про направлення справи на новий судовий розгляд та звільнення обвинуваченого з-під варти. Такі звинувачення суддя оцінила як безпідставні, такі, що підривають ділову репутацію судді серед громадян міста, області, країни, принижуючи її у такий спосіб. На цих підставах суддя поскаржилася до КДКА.

З метою захисту інтересів потерпілого, дотримуючись принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами та міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом, адвокат на вимогу потерпілого подав заяву до НАБУ та скаргу до ВРП. Зазначену інформацію дізнався від клієнта. Суддя декілька раз повертала апеляцію та клопотання про поновлення строків.

Адвокатом було подано заяву про відвід судді, яку колегія суддів задовольнила. З цих підстав ДП відмовила в порушенні дисциплінарної справи, у зв’язку з відсутністю в діях ознак дисциплінарного проступку. Таку позицію підтримала і ВКДКА.

першоджерело - https://tinyurl.com/mwkc9s6x