Виїзд дитини за кордон з одним із батьків неодмінно пов’язується з певним обмеженням для іншого батька. Зокрема, це стосується можливості безпосередньо виховувати дитину, опікуватися нею. Таким чином, постійне місце проживання дитини переноситься до іншої держави, і в разі виникнення спору між батьками виникає питання: органи влади якої держави набувають юрисдикції щодо суті спору відносно дитини?

Положення Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (далі Гаазька конвенція 1980 року) та Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (далі Гаазька конвенція 1996 року) містять такі терміни як: «місце постійного проживання дитини», «повернення дитини до країни постійного проживання», судові або адміністративні органи Договірної Держави звичайного місця проживання дитини».

При цьому, чіткого поняття «постійне/звичайне місце проживання» згаданими Конвенціями не визначено. Однак, судами враховуються такі обставини, як реєстрація за місцем проживання, соціальні зв`язки дитини (відвідування дошкільного закладу, навчання у школі), наявність медичного страхування тощо.

З поняттям постійного (звичайного) місця проживання дитини пов`язується юрисдикція держави у вирішенні категорії спорів про опіку над дитиною та забезпечення одному з батьків права доступу до неї (Гаазька конвенція 1996 року), а також негайного повернення до країни постійного місця проживання (на підставі Гаазької конвенції 1980 року).

У постанові від Верховного Суду від 17.08.2022 (справа № 613/11185/19)зазначено, що звичайне місце проживання дитини варто розуміти як таке місце, існування якого доводить певний ступінь прив`язаності дитини до соціального та сімейного її оточення. Звичайне місце проживання відповідає місцю, яке відображає певний ступінь інтеграції дитини в соціальне і сімейне середовище. З цією метою, зокрема, повинні братися до уваги тривалість, регулярність, умови і причини перебування на території держави-члена і переїзду сім`ї в цю державу, громадянство дитини, місце і умови відвідування школи, мовні знання, а також сімейні та соціальні відносини дитини в цій державі. Звичайне місце проживання підтверджується: відвідуванням дошкільного навчального закладу садка, школи, різноманітних гуртків, у дитини є свої друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв`язки тощо.

Тому, при вирішенні сімейних спорів даної категорії, коли має місце переміщення дитини з однієї країни до іншої, доведенню також підлягають факт постійного місця проживання дитини в певній країні.

Відповідь підготував адвокат, керівник Центру сімейного права ВША НААУ Анатолій Волков

Зареєструватися на вебінар лектора «Сімейні цінності у шлюбі та особисті права подружжя через призму судової практики». https://cutt.ly/f6y7O7D

Цікаві матеріали лектора:

Наявність перешкод у доступі до дитини: доказування. https://cutt.ly/X6y7Kwv