Питання: Чи вважаються грошові перекази родичам або партнерам безпідставно набутим майном? Чи можливо повернути через суд безпідставно отримані кошти?

Відповідь: Наразі громадяни досить часто користуються банківськими сервісами та різними платіжними системами. Це може бути поповнення комусь рахунку, оплата товару чи послуги або просто підтримка близької людини.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У судовій практиці зустрічаються спори, коли особа вимагає повернути переказані нею кошти, вважаючи, що грошові кошти були отримані опонентом безпідставно або призначались для якоїсь іншої мети.

Слід відзначити, що судова перспектива повернути (стягнути) суму переказаних коштів є доволі реальною, якщо сталася помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов’язків (ст.11 ЦК України).

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Однак, розглянемо ситуацію, коли особа добровільно здійснює переказ (и), зазначаючи конкретного адресата або його реквізити, не вказуючи цільове призначення коштів, про те згодом вимагаючи повернути ці кошти.

Як правило, у таких правовідносинах відсутні договори чи письмові правочини про здійснення передачі коштів.

У таких спорах слід враховувати добровільність, системність таких дій та їх цілеспрямованість, що обумовлено характером певних стосунків.  Також судами враховується, що призначення платежу «переказ власних коштів» може свідчити про волевиявлення такої особи на перерахунок коштів.

Важливим елементом у процесі доказування безпідставно набутих коштів є момент звернення потерпілої особи з вимогою повернути кошти. Одна справа, коли потерпіла особа відразу заявляє про помилковість переказу, здійснює відповідні кроки щодо повернення грошей, а інша справа – коли протягом місяців чи років здійснює грошові перекази на конкретного адресата, а потім вимагає повернення. На таку суперечливість дій особи звернув увагу Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2021 року у справі №185/446/18 та зазначив, що «безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів».

Щодо вибору ефективного способу захисту при зверненні до суду у цій категорії справ, то слід правильно визначити предмет позову. Варто врахувати, що належною вимогою позивача буде стягнути грошові кошти на користь потерпілої особи. Не є ефективним і належним способом захисту визнання права власності на безпідставно набуте майно, враховуючи що:

-статтею 1212 ЦК України не передбачає такого способу захисту як визнання права власності на майно;

-вимога про визнання права власності може бути заявлена виключно у випадку, якщо на момент звернення до суду особа має право власності, але воно оспорюється іншою стороною.