На практиці у адвокатів часто виникають питання щодо якості оформлення протоколів про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП («Вчинення домашнього насильства).

Зокрема, клієнти скаржаться, що поліцейські, часом без розбору, складають протокол, з якого не вбачається: чи словесний конфлікт викликав будь-які наслідки, передбачені п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, чи мало місце побоювання постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, чи спричинили емоційну невпевненість особи, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю цієї особи.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією) що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Так, у постанові Вінницького апеляційного суду від 26.10.2022 р. (справа №141/335/22) вказано, що сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є:

• наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства);
•          системна основа;
•          повна влада та контроль над постраждалою особою;
•          насильницькі дії у відносинах між близькими людьми;
•          якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції скасував постанову районного суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а справу закрив за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідь на питання підготував Анатолій Волков, адвокат, член Центру сімейного права ВША