Вирішуючи питання щодо розподілу спільного майна подружжя варто нагадати, що розподілу підлягають як активи сторін (придбані за час шлюбу), так і пасиви, зокрема боргові зобов`язання за правочинами, вчиненими в інтересах сім`ї.  

Вказані активи та пасиви мають бути враховані при вирішенні спору між сторонами. Такий підхід виражений у численній практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 245/9244/17 у якій вказано, «що виходячи зі змісту статей 60, 65 Сімейного кодексу України, при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Однак у судовій практиці учасники провадження по різному тлумачать таку можливість вирішити спір.

Так у справі №760/1767/23 про поділ майна подружжя, а саме житлової квартири відповідач у своєму відзиві просив розподілити нерухоме майно не порівну, а визнати за ним значно більшу частку квартири, оскільки він має боргове грошове зобов’язання, яке виникло у нього після купівлі цього житла. Надав відповідну розписку.

Однак, жодною із сторін у даній справі не було заявлено вимогу про поділ окрім квартири, ще й їх боргових зобов`язань, дане питання не входило до предмету розгляду справи, відтак не могло бути предметом оцінки суду першої інстанції. Судом апеляційної інстанції констатовано, що здійснення такого врахування (боргів подружжя) не може бути свавільним і можливе лише  за умови дотримання відповідного правового процесу, в даному випадку заявлення відповідної вимоги про їх поділ позивачем у позові, а відповідачем у зустрічному позові. В іншому випадку це було б порушенням принципу диспозитивності судового розгляду (постанова Київського апеляційного суду від 11.04.2024 р. у справі №760/1767/23, що набула статусу остаточної у цій справі)

Таким чином робимо приходимо до висновку, що наявність або відсутність боргового зобов`язання - не може змінити розподіл часток при поділі квартири. Тому навіть за наявності спільного боргу, такий борг може розподілятися між сторонами, однак не скасовує спільності набутого подружжям майна.

У справі №758/11022/21 однією із сторін заперечувалась можливість розподілу боргів подружжя шляхом пред’явлення регресної вимоги одним із подружжя. Позиція сторони зводилася до того, що раніше вже було врегульовано поділ майна подружжя, тому борги чоловіка і дружини враховувалися чи повинні були враховуватися саме при такому поділі майна.

Таку позицію сторони спростовував касаційний суд, заначивши: «те, що боргові зобов`язання повинні враховуватись лише при поділі майна подружжя, є помилковим. Той факт, що сторони не врахували відповідних боргових зобов`язань при укладенні договору про поділ майна подружжя, не може доводити відсутність цих спільних боргових зобов`язань колишнього подружжя. Не підлягають також врахуванню доводи заявниці на те, що зобов`язання між подружжям не розподіляються, а лише враховуються при поділі спільної сумісної власності (постанова ВС від 10.07.2024 р. у справі №758/11022/21).

Отже, далеко не у всіх спорах про поділ майна подружжя, рішення у яких набули законної сили, можна ставити крапку. При наявності підстав, один із подружжя може розраховувати на розподіл боргів (або пред’явлення регресної вимоги) уже в інших судових провадженнях.