Збройна російська агресія проти України з 2014 року щодня приносить нове горе та страждання. Масштаби пошкоджень та руйнувань, яких ми зазнаємо з 24.02.2022, є абсолютно безпрецедентними для сучасного демократичного світу та щодня зростають. Отже, захисникам протягом найближчих років доведеться супроводжувати величезну кількість справ, пов’язаних із отриманням відповідних компенсацій та відновленням прав постраждалих.

У зв’язку із цим ми розпочинаємо цикл статей, у яких будемо розкривати інструменти для організації відповідної діяльності та зосередимося, серед іншого, на правових аспектах взаємодії захисників із органами публічного управління найнижчого рівня, оскільки саме на цьому рівні буде накопичуватись найбільший масив інформації, необхідний для представництва інтересів постраждалих.  

Для кого цей матеріал?

Наш перший матеріал буде присвячений одній з найбільших за чисельністю груп, що постраждали з 24.02.2022. Мова йде про власників та управителів житлової нерухомості. Зокрема:

Передісторія: з 14.04.2014 по 26.03.2022

Перші випадки руйнації будівель відбулись недалеко від м. Слов’янськ Донецької області. Далі масштаби руйнації житлових будівель значно зросли та відбувались по всій території проведення АТО.

Зі зміною карти фактичних бойових дій змінювалась і територія, яка зазнавала різного роду ударів, внаслідок чого були пошкоджені або повністю знищені будівлі і споруди. Власники залишились без даху над головою.

Перший та фактично єдиний нормативний документ, який дозволив власникам житла отримати компенсацію, стала постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройної агресією Російської Федерації» від 18.12.2013 № 947, яка в редакції, що стала дотичною до наслідків збройної агресії рф, набула законної сили 08.09.2020.

Ця дата для правників стала датою зміни підходів вирішення питання компенсації за зруйноване житло.

До 08.09.2020 фактично єдиним способом захисту порушеного права власності було звернення до суду із позовом про стягнення компенсації з держави України в особі КМУ та Держказначейство України.

При цьому, згідно зі сформованою судовою практикою, підставою для позову був не факт руйнації/пошкодження майна внаслідок проведення АТО, а факт відсутності законодавчого акту, який би встановлював правила захисту порушеного права власності внаслідок проведення АТО. Судова практика йшла шляхом визнання того факту, що держава Україна не виконала свого позитивного обов’язку щодо унормування правил та механізмів захисту порушеного права. Позивачі фактично вимагати від держави компенсації за це невиконання на підставі статті 1 Першого протоколу до ЄКПЛ.

Необхідність встановлення компенсаційного механізму за пошкоджене/зруйноване майно в умовах збройного конфлікту підтверджена у численних рішеннях ЄСПЛ («Лоїзіду проти Туреччини»; «Чірагов та інші проти Вірменії»; «Саргсян проти Азербайджану»).

Після 08.09.2020 вказана практика перестала бути дієвою, наша держава виконала вказаний позитивний обов’язок.

Згідно постанови № 947 алгоритм отримання компенсації став таким:

• фіксація пошкодження;
• складення акту обстеження;
• проведення оцінка збитків;
• внесення відомостей про злочин до ЄРДР;
• подання заяви (доказів) до комісії для вирішення питання про наявність підстав для компенсації;
• розгляд комісією пакета документів;
• прийняття комісією рішення про компенсацію;
• виплата (за показниками опосередкованої вартості спорудження житла, але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).

Постанова № 497 не розповсюджувалася на інші території, крім Луганської та Донецької областей, передбачала компенсацію у розмірі не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла власникам житла, яке перебуває на контрольованій Україною території та який було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», тобто після 14.04.2014.

Увага! Цей нормативний акт можна було застосовувати до перелічених пошкоджень лише до 11.08.2022!

Після уведення у дію Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ № 380 від 26.03.2022 р. (далі – Порядок № 380) громадяни України, які були власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», мали керуватися відповідним актом.

11.08.2022 у Порядок № 380 було внесено зміни, згідно з якими дію цього документу поширено на фізичних та юридичних осіб, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, з 19.02.2014 р. Тобто, громадянам України, житло яких постраждало ще у «першій хвилі» руйнувань, що спричинили дії рф у період з 19.02.2014 по 24.02.2022, та які не встигли подати заяви на відповідну компенсацію, з серпня 2022 слід керуватися новими правилами.

 Новий відлік: 24.02.2022

Після початку повномасштабного вторгнення мапа зруйнованого та пошкодженого майна вражає своєю масштабністю, обсягом території та катастрофічністю наслідків, а Парламент та Уряд України з березня 2022 року почав розробляти законодавство, яке передбачатиме чіткі механізми компенсації для фізичних осіб. Нормативна база, на жаль, сьогодні є недостатньою для вирішення питання про реальне отримання компенсації. Це обумовлено величезними масштабами руйнувань, а отже – необхідністю узгодження нашою Державою своїх позицій із міжнародними партнерами, зокрема і щодо визначення джерел компенсації втрат та ресурсів на відновлення.

Механізми розрахунку та компенсації шкоди та збитків, завданих такому майну внаслідок повномасштабної агресії після 24.02.2022 р. досі розробляються. Так, основним актом у цій сфері має стати спеціальний закон. Сьогодні відповідний законопроект має реєстраційний № 7198 від 24.03.2022 та перебуває на стадії фіналізації. 07.02.2023 р. він мав розглядатися Парламентом для прийняття рішення у цілому, однак його розгляд було перенесено (https://cutt.ly/G3TIxX2).

Однак законодавство, на основі якого можна вчинити дії з фіксації пошкоджень та руйнувань, розроблене у повному обсязі та цілком дієве. Тож поки ми очікуємо на його прийняття та уведення у дію, слід зосередитись на фіксації відповідних пошкоджень та руйнувань.

Сьогодні адвокатам, які планують супроводжувати справи про пошкодження та руйнування приватного майна, не призначеного для використання у господарській діяльності (житла, транспорту, предметів побуту тощо), слід бути обізнаними із наступними актами законодавства:

• Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», https://cutt.ly/p3TIROF  (у редакції, що діє з травня 2022 року);
• Закон України від 15.04.2014 р. № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», https://cutt.ly/W3TIU1u;
• Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», https://cutt.ly/M3TIGlz;
• Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», https://cutt.ly/P3TIK8m (у редакції, що діє з травня 2022 року);
• Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2022 № 326;
• Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, постанова КМУ від 26.03.2022 № 380, https://cutt.ly/p3TI1z3;
• Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, постанова КМУ від 19.04.2022 № 473, https://cutt.ly/z3TI97n; 
• Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, постанова КМУ від 19.04.2022 № 474, https://cutt.ly/D3TOqxL;
• Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, постанова КМУ від 27.09.2022 № 1073, https://cutt.ly/I3TOu7k;
• Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів, затверджений постановою КМУ від 03.08.1997 № 1217, https://cutt.ly/V3TOgm3;
• Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, постанова КМУ від 12.04.2017 № 257, https://cutt.ly/w3TOzpx;
• Методика проведення обстеження та оформлення його результатів, наказ Мінрегіону від 06.08.2022 № 144, https://cutt.ly/i3TOvDR

Станом на сьогодні мінімальним пакетом дій у разі пошкодження чи руйнації житла має бути:

• подання інформаційного повідомлення;
• отримання акту про пожежу (якщо вона мала місце). Такий акт складають представники ДСНС;
• подання заяви до правоохоронних органів;
• звернення до органів місцевого самоврядування (або військової адміністрації населеного пункту/населених пунктів) для складення (або отримання) акту (візуального обстеження – для усіх типів житла; комісійного, технічного обстеження – для багатоквартирних будинків, а у разі наявності у місцевої влади технічної та організаційної спроможності – для інших типів приватної нерухомості);
• фіксація пошкоджень та руйнувань (якщо вона не була зроблена ОМС або ВА НП на момент подання звернення);
• підтвердження права власності;
• повідомлення про вчинення воєнного злочину (на ресурси: https://www.warcrimes.gov.ua/; https://humanrights.gov.ua/ - не обов'язково, є специфіка по статусу доказів з цих ресурсів). 

Інші можливі кроки:

• участь у візуальному, комісійному обстеженні майна, власником якого є відповідна особа, а також участь у відповідних засіданнях комісій, подання додаткової інформації (доказів) комісії;
• замовлення на технічне обстеження або участь у технічному обстеженні (якщо таке організоване ОМС або військовою адміністрацією).
• Про інформаційне повідомлення

Відповідно до Постанови № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення  про пошкоджене та знищене нерухоме майно  внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій,  спричинених військовою агресією Російської Федерації, громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації  з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» можуть подати інформаційне повідомлення про таке нерухоме майно.

Інформаційне повідомлення може бути подане: самостійно особою (засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія); з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності РНОКПП); через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса. Також таке повідомлення може бути подано представником.

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2) РНОКПП особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія);

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4) відомості про нерухоме майно:

• тип нерухомого майна;
• загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
• адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
• інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
• інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
• форму власності нерухомого майна;
• наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).

Як подати заяву про пошкоджене майно в Дії можна подивитись за покликанням:  https://cutt.ly/c3TPAq6

Для цього потрібно:

Пройти авторизацію. Це можна зробити за допомогою BankID, застосунку Дія чи ЕЦП.

У Послугах виберіть пункт «Пошкоджене майно»: https://cutt.ly/Z3TPVII;

Заповніть форму. Для цього знадобиться така інформація:

• дані про об’єкт, що було пошкоджено (точна адреса, площа об’єкту, приналежність до об’єктів культурної спадщини, кількість осіб, що мешкали в житлі, ступінь пошкодження);
• до 5 фото пошкоджень та опис пошкоджень, дата та час пошкоджень. Наявність фото пошкоджень не є обов’язковою, тому сервіс допускає до продовження заповнення форми у випадку їх відсутності;
• контактні дані (номер телефону (український!) та адреса електронної пошти).

Після завершення заповнення форми сервіс запропонує перевірити дані заяви та ви будете зобов’язані підтвердити достовірність наведених у повідомленні даних.

Зверніть увагу! Якщо інформація про об’єкт зберігається в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), вона підтягнеться автоматично. У разі відсутності інформації про об’єкт в ДРРП ви матимете змогу внести інформацію в ручному режимі. Після заповнення форми та її реєстрації ви зможете завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.

Про фіксацію пошкоджень, руйнування (збитків)

Способи фіксації залежатимуть від того, на якій території розташоване майно (тимчасово окупована територія, зона бойових дій тощо).

Згідно п. 8 Порядку № 473 роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій. Разом із тим потерпілим особам слід надавати орієнтири про необхідність здійснювати фіксацію пошкоджень/руйнації власними засобами до завершення фази активних бойових дій.

Можливо для фіксації скласти акт руйнування, у довільній формі із застосування норм законодавства. Або звернутись із таким запитом до ОМС (чи військової адміністрації), ОСББ, управителя для складення (отримання) відповідного акту.

Взаємодія з підрозділами ДСНС або відповідними службами ОМС (військової адміністрації) для усунення наслідків та складення відповідного акту (отримання примірника чи його копії).

Коли обстановка буде безпечною - звернутися до ОМС (або військової адміністрації), щоб провели обстеження пошкодженого або зруйнованого житла.

Доказами можуть виступати фото майна до та після руйнування, відео, повідомлення у ЗМІ (телеграм-каналах і т.п.), покази свідків.                      

Отже, можна попросити сусідів або волонтерів провести фото-, відеофіксацію стану нерухомості у разі, якщо станом на зараз доступу до житла немає.

Сума заподіяної шкоди має бути встановлена на підставі звіту про оцінку майна, або отриманого експертного висновку.

Додатковими доказами можуть виступати квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку), фото майна до та після руйнування, по-можливості сформувати добірку повідомлень про конкретний об’єкт у медіа. Можна буде також скористатися знімками із супутника, які підтверджують його руйнування.                        

Також необхідно зібрати за наявності будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, зробити з них копії.

 Про документи на майно

У разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа (ЗУ «Про нотаріат»).

Подати таку заяву можуть особи, щодо яких визначено право власності в такому документі (або які здійснювали відчуження права власності – дарували, продавали), спадкоємці таких осіб та особи, уповноважені довіреністю діяти від імені зазначених вище осіб.

У разі неможливості такої процедури  (ТОТ, смерть нотаріуса, знищення нотаріального архіву тощо) шляхом відновлення права власності на майно буде звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна в порядку ст. 392 ЦК України.

Також варто пам’ятати, що якщо документ було видано або посвідчено після 01.01.2013, а відомості про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то таке поновлення права власності не є необхідним, адже відповідно до законодавства нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до нього – тобто фактично можна розпоряджатися своїм майном без оригіналу.

 Про відео та фото

Фото та відео фіксація – один із способів зафіксувати факт руйнації чи пошкодження майна. Бажано застосовувати правила, викладені в Протоколі Берклі (можна почитати за покликанням: https://cutt.ly/V3TAQQx).

Ознайомитись із короткими рекомендаціями для здійснення фото-, відеозйомки, отримання пояснень свідків та свідчень очевидців можна за покликанням: https://cutt.ly/J3TAIup

Складені акти, письмові пояснення свідків, відскануйте та розмістить скани на декількох пристроях та у хмарних сховищах. Надішліть файли з цими сканами на адреси електронної пошти декількох найближчих людей, аби файли збереглися і на поштових серверах.

На завершення

Окремо звертаємо увагу, що деякі громади запровадили самостійні механізми компенсації за фактами руйнації внаслідок бойових дій (наприклад, Дніпровська міська рада), які надають відповідні компенсації.

Щодо судових перспектив. Правозастосовча практика сьогодні говорить про те, що прямо зараз звертатися за судовим захистом відповідних прав дещо передчасно. Про різні варіанти судового захисту відповідних прав постраждалих та підходи до вибору оптимального варіанту захисту ми поговоримо дещо згодом. Однак, відсутність потреби прямо зараз звертатися до суду не означає, що адвокати не можуть починати роботу у відповідній категорії справ – адже підготовчих дій, які мають передувати зверненню до суду треба вчинити немало, і належна законодавча база для цього вже частково сформована.

У наступних публікаціях ми присвятимо увагу пошкодженням, завданим різним типам комерційної власності, а також більш детально поговоримо про особливості фіксації та оцінки руйнувань, пошкоджень та збитків, завданих різним типам та формам власності.

Матеріал підготували Анастасія Сербіна та Віра Козіна, адвокати, члени Ради Комітету НААУ з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування