Сьогодні, 22 січня, відзначаємо День Соборності. 102 роки тому відбулося об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. Під першими документами соборної України поставили свої підписи українські адвокати з обох берегів Збруча.

Об’єднавчий процес розпочався 1 грудня 1918 року, коли у Фастові було укладено так званий «Передвступний договір» між УНР і ЗУНР. Підписантами цього документу зі сторони ЗУНР були адвокати Дмитро Левицький та Лонгин Цегельський, До складу Директорії УНР входив адвокат Опанас Андрієвський. Він підписав як «Передвступний договір», так і Універсал Директорії УНР, відомий як Акт Злуки. Універсал проголошував: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися вікові мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина Українська Народна Республіка».

22 січня 1919 року під час урочистого проголошення Акту Злуки на Софійській площі у Києві ключова роль у святковій церемонії також належала адвокатам. Промова голови делегації ЗУНР – віце-президента парламенту, адвоката Лева Бачинського відкрила свято. Державний секретар ЗУНР адвокат Лонгин Цегельський зачитав Ухвалу Української Національної Ради (парламенту) ЗУНР «Про Злуку Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою». Оскільки на урочистостях були присутні представники посольств іноземних держав, адвокат з Галичини Ярослав Олесницький зачитав Акт Злуки французькою – мовою дипломатичного спілкування.

Адвокати обійняли провідні посади в незалежній соборній українській державі. Євген Петрушевич – голова Української Національної Ради ЗУНР – увійшов до складу Директорії Української Народної Республіки. Володимир Темницький був міністром закордонних справ УНР, Лонгин Цегельський – першим заступником міністра закордонних справ, Осип Назарук очолив Управління преси і інформації в уряді УНР.

Законодавче оформлення Соборності 22 січня 1919 року стало прологом до Соборної України сучасності та наскрізним мотивом боротьби за незалежність упродовж всього XX століття.