Звільнення в умовах воєнного стану
Катерина Цвєткова, адвокат, партнер GOLAW
Цвєткова Катерина
26.04.2024

Які особливості звільнення в умовах воєнного стану? – практичні аспекти висвітлила під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, партнер GOLAW Катерина Цвєткова.

Лектор зауважила, що в умовах воєнного стану можуть застосовуватись всі підстави для звільнення, передбачені трудовим законодавством (за ініціативою працівника, за угодою сторін, за ініціативою роботодавця, наприклад, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників). Особливості звільнення під час війни встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Катерина Цвєткова підкреслила, що для роботодавця важливо чітко дотримувати процедури звільнення з метою мінімізації негативних наслідків, адже помилка у процедурі звільнення може призвести до:

1. Поновлення працівника на роботі в судовому порядку

2. Стягнення з роботодавця заробітку за час вимушеного прогулу в судовому порядку

3. Стягнення з роботодавця моральної шкоди в судовому порядку

4. Перевірки Держпраці та можливі штрафи

5. Адміністративної відповідальності посадових осіб

6. Репутаційних втрат як компанії, так і працівника

Лектор докладно в огляді законодавства та судової практики проаналізувала окремі підстави для звільнення:

1.              за бажанням працівника:

 

·       п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);

·       ст. 38 КЗпП (з ініціативи працівника).

2.              з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП):

·зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

·дисциплінарні звільнення (прогул, невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, поява на роботі в нетверезому стані);

·одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником;

·припинення повноважень посадових осіб тощо.

Під час заходу Катерина Цвєткова звернула увагу на такі особливості звільнення під час воєнного стану:

1.Працівника можна звільнити за його ініціативою «день у день», якщо в районі розташування роботодавця ведуться бойові дії та є загроза для життя і здоров’я працівника (не стосується роботи на об’єктах критичної інфраструктури);

2.Не потрібна згода профспілки на звільнення у зв’язку зі скороченням, систематичним невиконанням трудових обов’язків, прогулом (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів);

 

3.Можна звільняти під час відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та лікарняного. У такому разі днем звільнення є перший робочий день після закінчення лікарняного або відпустки.

 

Під час воєнного стану також були додані нові підстави для припинення трудових відносин, а саме:

·неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;

·смерть роботодавця – фізичної особи;

·смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

·відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Говорячи про процедуру оформлення звільнення, лектор зазначила, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення:

·видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;

·видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;

·провести розрахунок з працівником;

·на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

На останок Катерина Цвєткова нагадала учасникам строки звернення до суду для вирішення трудових спорів:

1.Строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору: три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;

2.У справах про звільнення: один місяць з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;

3.У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні: три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/57h5ftm9 

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/fd4efsn6

Цікаві публікації лектора:

·Договори з фрілансерами та особливості їх укладення. https://tinyurl.com/362fh5ut

·Спори щодо припинення повноважень посадових осіб: особливості та юрисдикція. https://tinyurl.com/mwm3etzw

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ