Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів «Комерційна таємниця в діяльності ТОВ: практичні аспекти захисту в огляді судової практики» Надія Тарасова, адвокат, сертифікований корпоративний секретар, комплаєнс-офіцер, член Комітету з господарського права та процесу НААУ, розповіла про нюанси захисту комерційної таємниці в діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
Комерційна таємниця – цінний актив бізнесу, а тому така інформація має належним чином захищатися не тільки від конкурентів, але й мають бути вжити належні захисні заходи від розголошення комерційної таємниці посадовими особами товариства, а іноді навіть від самих учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Правовий режим комерційної таємниці встановлюється на нормативному рівні такими законодавчими актами як: Господарський кодекс України (статті 36 та 162), Цивільний кодекс України (стаття 505); Кодекс законів про працю України (статті 29 та 139), Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Глава 4), Закон України «Про інформацію» (стаття 21), Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Постанова КМУ «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09 серпня 1993 року № 611 тощо.
Законодавче визначення комерційної таємниці зводиться до того, що це інформація, яка по-перше, є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, по-друге, має комерційну цінність, по-третє, була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Комерційна таємниця є об’єктом права інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Перелік відомостей, які не відносяться до комерційної таємниці міститься у Постанові КМУ «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09 серпня 1993 року № 611 тощо. Зокрема, не є комерційною таємницею установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами, інформація за всіма встановленими формами державної звітності, дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів тощо.
Важливо також відрізняти комерційну таємницю від конфіденційної інформації. Остання являє собою відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюється за їх бажанням. Конфіденційна інформація для юридичної особи – це інформація, яка міститься у договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях та інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи.
Товариству для захисту його комерційної таємниці від розголошення працівниками, посадовими особами і учасниками можна рекомендувати вчиняти наступні дії.
У випадку, якщо учасники прийняли рішення про укладення корпоративного договору, в ньому обов’язково слід прописати обов’язок учасників товариства не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про товариство. Крім того, для того, аби це положення спрацювало на практиці, слід передбачити умови, за яких наставатиме відповідальність та конкретні санкції за порушення (наприклад, штраф, вихід з ТОВ, відчуження частки іншому учаснику).
Поширеним шляхом захисту комерційної таємниці від її розголошення посадовими особами товариства є окремий розділ в статуті ТОВ. Коли потрібно зазначати в статуті ТОВ інформацію щодо наявності, захисту та режиму доступу до комерційної таємниці? У випадку, коли йдеться про чітко сформульовану на це вимогу учасників, наявна конкретна практика групи компаній, наприклад, коли корпоративне управління побудоване таким чином, що відзеркалюються статутні та локальні нормативні акти материнської компанії на дочірні підприємства, а також коли здійснюється специфічна діяльність, прописувати інформацію щодо захисту комерційної таємниці потрібно. Якщо ж йдеться про так званий статут ТОВ на «трьох аркушах», а також у випадку, якщо наявне регулювання комерційної таємниці локальними нормативними актами ТОВ, передбачення такого положення в статуті не є обов’язковим. Головне – це віднести до компетенції загальних зборів учасників або наглядової ради (за наявності) питання про затвердження внутрішніх нормативних актів, що регулюють правила визначення, охорони та доступу до комерційної таємниці ТОВ.
Крім того, в обов’язковому порядку з посадовими особами товариства (члени виконавчого органу, члени наглядової ради, ревізійної комісії, інші особи, які є посадовими, згідно зі статутом ТОВ) потрібно укладати договори із зобов’язанням не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товариства. У випадку порушення такої умови договору, ТОВ має право розірвати договір з посадовою особою-порушником без виплати компенсації. Про це йдеться у частинах 7 та 8 статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
За розголошення комерційної таємниці передбачені наступні види відповідальності:
1. Дисциплінарна (ст. 147 КЗпПУ);
2. Цивільно-правова відповідальність у формі відшкодування збитків (ст. 22, 1166 ЦК України);
3. Адміністративна (ч. 3 ст. 164-3 КУпАП);
4. Кримінальна (ст. 231, ст. 232 КК України).
В огляді судової практики Надія Тарасова сфокусувала увагу на таких правових позиціях:
1. Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства – Постанова ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2020 року у справі № 910/1759/19;
2. Залишено без задоволення касаційну скаргу у справі про притягнення до відповідальності за привласнення й неправомірне використання у власних цілях комерційної таємниці юридичної особи, оскільки не доведено факт розголошення й не надано доказів порушення відповідачем прав позивача, тобто позивач не довів у суді, що відповідач незаконно використовував комерційну таємницю позивача – Постанова ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2019 року у справі № 752/5775/16-ц;
3. Необхідність урахування того, що правовий режим захисту комерційної таємниці поширюється лише на таку інформацію, яка була обмежена в доступі, тобто визнана комерційною таємницею, правомірна – Ухвала ВССУ від 24.02.2016 року у справі № 6-27294ск15.
Про те, якими додатковими документами можна захистити комерційну таємницю в ТОВ, а також про рекомендації від лектора, дізнавайтеся у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3DpqwfM
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/d9llAu2
Цікаві публікації лектора:
• «Реалізація корпоративних прав в умовах воєнного стану: адвокат Надія Тарасова» - https://bit.ly/3QVJVut
• «Відповідальність посадових осіб ТОВ: адвокат Надія Тарасова» - https://bit.ly/3Cw1xHp
• «Подвійне навчання українських дітей: вибір батьків чи інтереси дитини?» - https://bit.ly/3C8XZKZ
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC