Фінансовий моніторинг 2024: що нового для адвокатів?- Надія Тарасова

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками фінансовий мотіторинг 2024 року, а саме:

1. Впровадження фінансового моніторингу в Україні.

2. Система та суб’єкти фінансового моніторингу.

3. PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу.

4. Хто такі Електронні резиденти (е-резидент).

5. Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України – вплив на адвокатів.

6. Ризики, які становлять клієнти.

7. Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації- вплив на адвокатів.

8. Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу

9. Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів.

10. Корисні посилання для адвокатів.

У рамках характеристики новин для адвокаті у сфері фінансового моніторингу акцентовано на наступному:

1. Впровадження фінансового моніторингу в Україні:

Лютий 2012 року: FATF затверджує нові Міжнародні Стандарти, які удосконалили та поєднали в собі 40 та 9 Рекомендацій, зокрема включили нові положення, що стосуються протидії фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення та ін.
Рекомендація № 29 FATF: країни мають створити підрозділ фінансової розвідки (ПФР), який є національним центром для отримання та аналізу: повідомлень про підозрілі операції; та іншої інформації, яка має відношення до відмивання коштів, пов'язаних предикатних злочинів і фінансування тероризму, та для розповсюдження результатів цього аналізу.
Указ Президента України від 10 грудня 2001 року № 1199 : затверджено додаткові заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та Кабінету Міністрів України доручено створити Державний департамент фінансового моніторингу.
Постанова КМУ від 10 січня 2002 року № 35 «Про утворення Державного департаменту фінансового моніторингу», у складі Міністерства фінансів утворено Державний департамент фінансового моніторингу, як урядовий орган державного управління.
Постанова КМУ від 18 лютого 2002 року № 194: затверджено Положення про Державний департамент фінансового моніторингу. ❑ 2003 рік : Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
2014 рік: Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
2019 рік Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р. (Закон) ➢

Мета Закону: удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

2. Система та суб’єкти фінансового моніторингу

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів:

Державний (сукупність заходів, що вживаються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог Закону та законодавства у сфері запобігання та протидії….) :

• спеціально уповноважений орган =Державна служба

• НБУ

• Мінюст

• Мінфін

• НКЦПФРУ

• Міністерство цифрової трансформації.

Первинний (сукупність заходів, які вживаються суб’єктами первинного фінансового моніторингу….):

Визначені ст. 6 (ст. 10- спец суб'єкти) Закону, в тому числі:

б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

в) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

г) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

ґ) нотаріуси;

д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги.

2022-2023: е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи; є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

Не є СПФМ особи, які надають послуги в рамках трудових правовідносин.

3. PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу

• Політично значущі особи (PEP) – особи, що займають важливі державні посади. Це президенти держав, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо. Вичерпний перелік посад можна знайти в новому законі про фінансовий моніторинг (стаття 1).

• PEP в Україні діляться на такі категорії: національні публічні діячі, іноземні публічні діячі та публічні діячі міжнародних організацій. Перелік приблизно однаковий в усіх країнах та відповідає рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

4. Хто такі Електронні резиденти (е-резидент)?

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи «Е-резидент».

Електронний резидент України може зареєструвати себе фізичною особою – підприємцем, вести свою діяльність та відкрити рахунок, не перебуваючи на території України, тобто дистанційно. Особа, яка набула статусу Е-резидента України, може здійснювати виключно такі види господарської діяльності:

•Видання комп'ютерних ігор (58.21 КВЕД);

•Видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД); •Комп'ютерне програмування (62.01 КВЕД);

•Інша діяльність у сфері інформаційних технологій та комп'ютерних систем (62.09 КВЕД);

•Обробка даних, розміщення інформації на веб-сайтах та пов'язана з ними діяльність (63.11 КВЕД).

Мін'юст України наказом від 10.09.2021 року № 3201/5 (набув чинності 25.09.2021 р.), затвердив Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України (Положення). До цього часу діяло Положення № 999.

Положення поширюється на:

❑ адвокатські бюро,

❑ адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів;

❑ суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги, з урахуванням особливостей діяльності таких суб’єктів, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

❑ осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, якщо вони, зокрема, надають консультації клієнту, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

6. Застосування ризик-орієнтованого підходу (належна система управління ризиками та оцінка ризиків):

Ризик-орієнтований підхід застосовується суб’єктом на безперервній основі та має забезпечувати визначення (виявлення), оцінку (переоцінку) наявних ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, які притаманні діяльності суб’єкта (ризик-профілю суб’єкта) та його клієнтам (ризик-профілю клієнта), а також передбачати вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

Визначення заходів нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії здійснюється за результатом оцінки ризик-профілю суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Планова/позапланова перевірка здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу, зокрема, для: 1) з’ясування мети та суті операцій, які здійснюють суб’єкти первинного фінансового моніторингу та/або про які їм стало відомо; 2) виявлення ризиків, які можуть становити загрозу для безпеки та стійкості діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, секторів діяльності таких суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а також стабільності фінансової системи України; 3) оцінки якості системи управління ризиками суб’єктів первинного фінансового моніторингу; 4) оцінки дотримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема нормативно-правових актів суб’єкта державного фінансового моніторингу.

8. Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу:

- Загальний функціонал (інформація)

- Спеціальний функціонал для зареєстрованих СПФМ за спеціальною формою + КЕП

Наказ Міністерства фінансів України 04.06.2021 № 322 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 р. за № 1035/36657) ПОРЯДОК створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу.

9. Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів

Європейський Суд з прав людини у справі "Michaud проти Франції" (Michaud v. France) 06.03.2013 дійшов висновку, що обов’язок адвокатів повідомляти про свої підозри щодо можливих дій їхніх клієнтів з легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, відповідає законній меті запобігання злочинам та є необхідним для її досягнення. Утім, такий обов’язок повинен стосуватися діяльності, яка уподібнює адвокатів до представників інших професій, які підпадають під цей обов’язок (наприклад, нотаріусів), та бути віддаленим від місії захисту, яка є основою адвокатської таємниці.

Справа «Версіні-Кампінчі та Краснянські проти Франції»: адвокат під час розмови з клієнтом, якого прослуховували у кримінальному провадженні, розкрив йому захищену адвокатською таємницею інформацію про трьох інших клієнтів, що, відповідно до законодавства Франції, є злочином. Інформація була використана для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Утім, вона не була використана проти клієнта, а тому його право на захист не було порушено. У зв’язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що таке втручання в гарантовані статтею 8 права не призвело до її порушення.

Справа «Erdem проти Німеччини» (CASE OF ERDEM v. GERMANY) 05.06.2001 Запобігання тероризму є винятковою обставиною, яка передбачає здійснення законних цілей захисту "національної безпеки" та запобігання "заворушенням або злочинам" (Erdem проти Німеччини). У цитованій справі, з огляду на судовий розгляд, що тривав, терористичну загрозу, вимоги безпеки, задіяні процесуальні гарантії та існування іншого каналу спілкування між підсудним і його адвокатом, Суд не встановив порушення статті 8.

Першоджерело: https://tinyurl.com/3hj3ed6r