Медіація є ефективною альтернативою судовому розгляду справи, адже допомагає сторонам знайти рішення, яке буде прийнятне для них обох. Про те, як механізм медіації може бути використаний під час вирішення корпоративних спорів, розповіла Надія Тарасова, адвокат, комплаєнс-офіцер, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ, під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор ознайомила учасників заходу із дефініцією медіації, визначивши її як ’’an attempt to settle a dispute with the help of a neutral third party where all parties are actively involved in the decision-making process’’.

Наступним кроком заходу стала робота із тематичним словником, до уваги слухачів було запропоновано наступні терміни та сталі словосполучення:

·to bring a dispute to trial – доведення спору до суду

·аlternative dispute resolution (ADR) – альтернативне вирішення спорів

·boardroom conflict – конфлікт у раді директорів

·independent-minded – незалежно мислячий

·skilled – досвідчений

·outspoken – відвертий

·resignation – відставка (formally telling your employer that you are giving up your job)

·became embroiled – бути втягнутим (в конфлікт)

·significant increase in the share price – значне зростання ціни акцій

·corporate governance-related disputes – спори, пов’язані з корпоративним управлінням.

Далі лектор занурила слухачів у питання корпоративних спорів, звернувши увагу на наступне:

1.На засіданнях ради директорів конфліктів часто не уникнути, особливо, коли Рада складається з незалежних, досвідчених та відвертих директорів;

2.Питання управління, стандарти та вимоги можуть бути благодатним джерелом для непорозумінь і конфліктів;

3.До таких прикладів можна віднести:

·відносини між незалежними директорами та генеральним директором;

·межа між наглядом та управлінням;

·потреба директорів в інформації та менеджмент, який надає забагато або замало інформації або занадто мало інформації;

·               баланс короткострокових і довгострокових інтересів компанії.

4. Ситуації, що спричиняють конфлікти в радах директорів:

·Перехідні періоди, наприклад, після злиття або поглинання, коли до складу ради входить значна група нових директорів;

·Відсутність згоди щодо ролі ради або її комітетів у порівнянні з роллю менеджменту;

·Новий генеральний директор, який має проблеми з побудовою відносин з радою або окремими директорами;

·Розбіжності або незадоволеність змістом та проведенням засідань;

·Складний період для компанії, пов’язаний з несприятливою публічністю, низькими доходами, динамікою акцій, етичними порушеннями або неправомірною поведінкою керівництва;

·Нові довгострокові стратегії;

·Незадовільна робота директорів;

·Незадоволеність ради директорів роботою СЕО чи іншого вищого керівництва;

·Взаємодія директорів з корпоративними групами, такими як акціонери, громади чи працівники.

Лектор підкреслила, що саме медіація може допомогти запобігти та ефективно вирішити спори, пов’язані з корпоративним управлінням. Медіацію (або примирення) офіційно визначено в статті 1 Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру 2002 року як “a process … whereby parties request a third person or persons … to assist them in their attempt to reach an amicable settlement of their dispute arising out of or relating to a contractual or other legal relationship. The conciliator does not have the authority to impose upon the parties a solution to the dispute’’.

До переваг медіації віднесено такі:

1.Нижча вартість порівняно із судовим розглядом;

2.Економія часу;

3.Якість (посередників можна обирати відповідно до їхніх навичок та сфери діяльності);

4.Передбачуваність (рішення не може бути нав’язане сторонам);

5.Контроль (можливість впливати на результат);

6.Гнучкість (сторони можуть вирішити, який вид медіації обрати і як організувати процедуру, включаючи час і місце її проведення);

7.Конфіденційність (сторони можуть розголошувати лише те, що вони забажають. Зміст медіації та інформація, якою обмінювалися сторони, зазвичай залишається конфіденційною, але сторони можуть домовитися про її розголошення);

8.Обмежений ризик (сторони не зобов’язані йти на мирову угоду і можуть обрати іншу форму вирішення спору, включно з судовим рішенням);

9.Відповідальність (для досягнення мирової угоди необов’язково визнавати свою вину);

10.Необов’язковість (хоча процес не є обов’язковим, його результат може бути примусово виконаний як договір або зареєстрований як рішення суду про згоду);

11.Добровільність (якщо цього не вимагає суд, сторони не зобов’язані звертатися до медіації. У всіх випадках сторони не зобов’язані йти на мирову угоду);

12.Перспективність (сторони можуть отримати більш об’єктивний, відсторонений погляд на свої позиції до того, як їхні погляди зміцняться і будуть проведені лінії зіткнення, що ускладнить досягнення врегулювання конфлікту. Крім того, обставини, в яких опинилися сторони, могли змінитися порівняно з тими, що існували на момент виникнення конфлікту, що дає змогу провести проміжну оцінку).

Техніки медіації застосовні для покращення управління радою директорів, зокрема:

1.Визначення інтересів на противагу позиціям;

2.Виявлення емоційних та фактичних проблем, пов'язаних з потенційними або фактичними суперечками;

3.Допомогти сторонам зосередитися на своїх довгострокових цілях та інтересах;

4.Використання процедур, які заохочують до співпраці та підкреслюють гнучкість;

5.Сприяння дискусіям та заохочення вільного обміну ідеями;

6.Виявлення інформації, що стосується проблеми та її вирішення;

7.Сприяння сторонам у спільній розробці власних рішень, а не нав’язування їм рішень;

8.Залучення третьої сторони, коли це доречно, для полегшення та налагодження комунікації.

Для медіації у спорах з корпоративного управління необхідні наступні навички:

·               Неупередженість;

·               Незалежність;

·               Старанність;

·               Розсудливість;

·               Репутація;

·               Відповідальність;

·               Тактовність;

·               Міжособистісні відносини;

·               Досвід корпоративного управління;

·               Концептуальне розуміння корпоративного управління;

·               Знання корпоративного законодавства.

Наостанок Надія Тарасова поділилися з учасниками рекомендаціями щодо вирішення корпоративних спорів, а саме:

1.Наглядові ради компаній повинні забезпечити прийняття та впровадження належної політики ADR для ефективного вирішення будь-яких корпоративних спорів до того, як вступати в судовий розгляд;

2.Члени ради директорів та інші зацікавлені сторони, які беруть участь в управлінні корпораціями або консультують з питань управління, повинні бути ознайомлені з методами управління та запобігання конфліктів. Вони повинні продовжувати вдосконалювати своє розуміння того, як ці інструменти можуть принести користь корпораціям;

3.Голови правлінь, виконавчі директори, корпоративні секретарі повинні проходити навчання методів медіації в контексті традиційного професійного розвитку.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/y5794az3

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/2s3h8sh2

Цікаві публікації лектора:

·Новели законодавства про адміністративну процедуру. https://tinyurl.com/yvjp3rpc

·Досудовий порядок оскарження рішень дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень. https://tinyurl.com/5266hpkp

Зареєструватися на вебінари лектора:

·Фінансовий моніторинг 2024: що нового для адвокатів? https://tinyurl.com/4wjatf3j

·Наглядова рада vs рада директорів. https://tinyurl.com/2pv5xw6a

Дізнатися про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів можна у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ