Пенсія по втраті годувальника: хто має право на отримання?

Потрібно відрізняти дві категорії осіб які мають право на отримання пенсії в разі втрати годувальника:

члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім’ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, — незалежно від тривалості страхового стажу;
члени сімей померлих/загиблих військовослужбовців, людей, які перебували на службі в:
Органах внутрішніх справ;
Національної поліції;
пожежної охорони;
Національному антикорупційному бюро;
Службі судової охорони;
Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації;
органах і підрозділах цивільного захисту;
податкової поліції;
Бюро економічної безпеки;
Державної кримінально-виконавчої служби та інших представників силових підрозділів, які мають законне право на пенсію по втраті годувальника.

Призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який не був військовослужбовцем чи перебував на службі у вище перелічених структурах регулюється Розділом V Пенсія у зв'язку з втратою годувальника в солідарній системі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (https://bit.ly/3S7alZI).

Отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальна можуть:

чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування;
чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
особи, були на повному утриманні померлого годувальника;
особи, які одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї — 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Незалежно від того, який стаж був у тата чи мами, осиротіла дитина може отримати допомогу у зв’язку з втратою годувальника.

Чинним законодавством врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію.

Право на одержання державної соціальної допомоги мають діти віком до 18 років (ті, хто навчається до 23 років) у разі смерті одного з батьків, що не набув права на пенсію.

Розмір такої допомоги на кожну дитину встановлюється незалежно від доходу сім’ї, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

на одну дитину померлого годувальника – 100 відсотків (2027,00 грн.);
на двох дітей – 120 відсотків (2432,40 грн.);
на трьох і більше дітей – 150 відсотків (3040,50 грн.).

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2022 року становить 2027 грн., а з 1 грудня 2022 року складатиме 2093 грн.

Призначення пенсії по втраті годувальника, який помер/загинув при виконанні обов’язків військової служби регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (https://bit.ly/3C0NyZX).

Якщо годувальник помер/загинув при виконанні обов’язків військової служби пенсія призначається у розмірі:

70% грошового забезпечення померлого/загиблого годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї — батька, дружини (чоловіка), або іншого непрацездатного члена сім'ї померлого/загиблого годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї;
50% грошового забезпечення померлого/загиблого годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних члени сім'ї (крім батьків, дружини/чоловіка).

Якщо годувальник помер/загинув внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія обчислюється в розмірі 30% грошового забезпечення годувальника.

Розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника обчислюється на підставі наданих до заяви документів та не може бути нижче:

100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — на одного непрацездатного члена сім'ї (2027 грн.);

120% — на двох (2432,40 грн.);

150% — на трьох і більше (3040,50 грн.).

Матеріал підготувала Марина Сухая — адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ.

Реєстрація на вебінар, лектором якого виступить Марина Сухая, “Адвокат з розлучень. Від долі не втечеш, а втечеш – доведеться платити аліменти" за посиланням: https://bit.ly/3Rc66vO