Відповідь: Оскільки, презюмуємо, подружжя є громадянами України, то згідно статті 60 та 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу визначається спільним особистим законом подружжя, а саме відповідно до чинного законодавства України. Більше того, стаття 65 ЗУ «Про міжнародне приватне право» зазначає, що встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження. Якщо батько дитини є іноземцем, а матір є громадянкою України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України (ст.7 ЗУ «Про громадянство України). Отже, дані правовідносини регулюються нормами сімейного законодавства України, тому першими кроками в цій ситуації можуть бути наступні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 Сімейного кодексу України чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.
На підставі ч. 1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як ДО, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Отже, українське подружжя, яке наразі перебуває на території Великобританії, має право ініціювати процес розірвання шлюбу на території України, шляхом подання відповідної про це позовної заяви. До такої заяви в обов’язковому порядку необхідно додати наступні докази, а саме: нотаріально-засвідчену заяву-згоду громадянина США про визнання ним батьківства зачатої дитини, нотаріально-засвідчену заяву офіційного чоловіка про те, що він не являється біологічним батьком зачатої дитини, медичну довідку закладу охорони здоров’я про вагітність жінки, а також (бажано) заяву з відміткою дипломатичної або консульської установи про те, що жінка і громадянина США визнають походження зачатої дитини саме від них. Відповідні документи повинні бути перекладені на українську мову та легалізовані належним чином.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника також мають бути нотаріально засвідчені (ч.3 ст. 126 СК України).
У випадку наявності всіх вказаних вище доказів у судовій справі та достатнього обґрунтування позовних вимог, суд має право прийняти рішення про розірвання шлюбу під час вагітності жінки. Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Надалі згідно ч.3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу РАЦС спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Однак, така вимога може бути задоволена ЛИШЕ у разі подання матір'ю дитини та іншою особою (в даному випадку — громадянином США) заяви про визнання батьківства.
Отже, в даній ситуації важливу роль грає волевиявлення всіх учасників такого процесу. Оскільки лише на підставі здійснених ними вказаних вище дій можна ініціювати процес розірвання шлюбу та наступне отримання свідоцтва про народження дитини, де матір’ю буде записана жінка, а батьком – громадянин США.
Не зайвим буде також зазначити, що якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі (ст.124 СК України). Тобто, якщо чоловік і жінка — громадяни України встигнуть отримати судове рішення про розірвання шлюбу, яке набере законної сили, і ця жінка з громадянин США до моменту народження дитини офіційно зареєструють шлюб між собою, то у свідоцтві про народження дитини її батьком буде записаний саме громадянин США.

Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат по сімейним справам, член Комітету з сімейного права НААУ та член Центру з сімейного права ВША НААУ.