А чи дійсно аліменти йдуть на потреби дитини? Така думка інколи закрадається у того з батьків, хто платить аліменти, особливо тоді, коли їх розмір є достатньо значним. Оскільки аліменти – це платежі цільового призначення, законодавство України надає право платнику аліментів здійснити контроль за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини.
Таке право регулюється статтею 186 Сімейного кодексу України, а також Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 року № 1713 (надалі – Наказ № 1713).
Отже, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснює саме орган опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів.
Підставою для проведення такого відвідування є заява платника аліментів, подана до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.
У випадку сплати аліментів за рішенням суду до вказаної вище заяви необхідно додати: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, виданий виконавчою службою (у разі повторного впродовж року звернення платника аліментів із заявою про проведення перевірки подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування), а також відомості про місце проживання отримувача аліментів.
У разі якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, за договором про сплату аліментів на дитину) платник аліментів повинен надати копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір + відомості про місце проживання отримувача аліментів.
Важливо: наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.
Безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладається на службу у справах дітей (не менш, ніж 2 особи) за місцем проживання одержувача аліментів. Така перевірка здійснюється продовж 30 днів з моменту подання заяви платника аліментів.
Одержувач аліментів обов’язково інформується про проведення інспекційного відвідування шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту засобами телефонного та/або електронного зв’язку (за можливості). Якщо одержувач аліментів буде перешкоджати службі у справах дітей виконувати покладені на неї обов’язки, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності та накласти штраф за статтею 188-50 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У разі наявності письмових доказів об’єктивних обставин, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування (наприклад, хвороба дитини та/або матері, перебування її та/або дитини в лікарні, в службовому відрядженні, виїзді разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо) строк проведення перевірки може бути подовжено, але не більше ніж до 45 днів від дати надходження заяви про її проведення.
У разі неможливості проведення інспекційного відвідування у встановлений строк платник аліментів інформується про це із зазначенням причини. У такому разі платник аліментів може повторно звернутися із заявою про його проведення.
У ході проведення перевірки здійснюється обстеження умов проживання дитини, з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.
У разі якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюється рівень забезпечення базових потреб дитини, а саме: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку (п.9 Наказу № 1713).
У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім’я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо (п.10 Наказу №1713).
Під час проведення інспекційного відвідування звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).
У разі якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводиться бесіда з дитиною з метою з’ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
У разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об’єктивно з’ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:
• до закладів освіти, охорони здоров’я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров’я дитини, наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
• до надавачів житлово-комунальних послуг щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
Одержувач аліментів може (але не зобов’язаний!) надати службі у справах дітей чеки, квитанції, довідки для підтвердження цільового використання аліментів (якщо вони у нього є), а також свої письмові пояснення з приводу цього. Такі документи долучаються до висновку за результатами проведення перевірки.
Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок щодо цільового витрачання аліментів на дитину. Його копії надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.
У разі повторного звернення платника аліментів про проведення інспекційного відвідування, таке відвідування проводиться не раніше ніж через три місяці з дати проведення попередньої перевірки.
У разі виявлення за результатами перевірки ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Судова практика щодо розгляду таких справ є наступною.
Так, Київський апеляційний суд в своїй постанові від 27.10.2022 у справі № 753/25698/21 дійшов до наступних висновків:
1. Якщо аліменти стягуються у частці від доходу Батька, він не може звернутися до суду та просити стягувати з нього аліменти у твердій (меншій) грошовій формі. Законом встановлено право саме одержувача, а не платника аліментів на вибір способу стягнення аліментів.
2. Якщо у Висновку служби у справах дітей не поставлена відмітка про те, чи йдуть аліменти за призначенням чи ні, але по тексту документу видно, що дитина забезпечена усім належним – це свідчить про цільове використання аліментів.
3. Витрачання Матір’ю коштів на адвоката, на організацію відпочинку своїй матері або на власні потреби ще не свідчать про нецільове витрачання аліментів на дитину та не є предметом доказування у справі.
4. Якщо Батько просить зменшити розмір аліментів саме з підстав їх нецільового витрачання, то доводи про його майновий стан (наприклад, вимушена оренда житла) також не є предметом доказування у справі та на висновки суду не впливають.
5. Доводи скаржника про ненадання відповідачем всіх доказів на підтвердження витрачання отриманих коштів не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки підтвердженням нецільового використання аліментів може бути лише відповідний Висновок, складений службою у справах дітей за наслідками проведеної інспекції, а законодавчі норми, які б встановлювали обов’язок одержувача аліментів зберігати всі докази їх витрачання, відсутні.
6. Вказуючи про те, що розмір аліментів, які фактично стягуються з Батька, є значно більшим за мінімальний, позивач не вказав, у зв’язку з чим він вважає, що його діти мають отримувати аліменти у мінімальному розмірі, тоді як його матеріальний стан дозволяє утримувати дітей на вищому рівні і розмір аліментів визначений у частці від його фактичного доходу.
7. Посилання ж позивача, що відповідач не бере участі в утриманні дітей у розмірі, рівнозначному сумі стягуваних аліментів з позивача, не свідчить про нецільове використання відповідачем аліментів на дітей.
Крім того, в своїй постанові від 10.11.2021 року у справі № 369/120/21 Київський апеляційний суд також зазначає, що посилання апелянта на те, що відповідач ухиляється від інспекційних відвідувань працівників служби у справах дітей, а також на відсутність відомостей про відвідування дитини дитячого садка чи гуртків не може бути беззаперечним доказом на підтвердження нецільового використання сплачених позивачем аліментів.
Що стосується позовних вимог про зобов’язання відповідача відкрити рахунок та перерахувати суму нецільових витрачених аліментів, то суд правильно вважав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, такі позовні вимоги є похідними від основної вимоги про встановлення нецільового використання аліментів, у задоволенні якої судом відмовлено (постанова КАС від 30.06.2021 у справі № 755/392/21).
Наостанок додам, що у разі встановлення факту нецільового використання аліментів та вимоги платника аліментів перераховувати кошти на особистий рахунок дитини в Ощадбанку, судова практика показує, що половину аліментів суд все однак стягує на користь одержувача аліментів, а іншу половину (50%) – лише на банківський рахунок дитини. Обґрунтовуючи свою позицію, суди стверджують, що саме таким чином будуть забезпечені найкращі інтереси дитини.
Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат по сімейному праву, член Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША НААУ
Цікаві публікації лектора:
• Як екологічно вирішувати сімейні конфлікти (юридичні та психологічні поради). https://cutt.ly/L3hq78R
• Порядок отримання дозволу від органу опіки та піклування на відчуження корпоративних прав дитини. https://cutt.ly/z3hwwHe