Застосування процесуальних строків в умовах воєнного стану – Олександр Ситников

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками застосування процесуальних строків в умовах воєнного стану, а саме:

1. Дотримання строків під час дії воєнного стану:

Законодавча база та аналіз судової практики.
Види строків в адміністративному судочинстві.

2. Строки звернення до суду:

Поняття строку звернення до суду.
Загальні та спеціальні строки звернення до суду визначені статтею 122 КАСУ.
Момент початку перебігу строку звернення до суду.
Закінчення перебігу строку.
Проблеми застосування строків звернення до суду визначених різними нормативно-правовими актами.
Особливості обчислення строків звернення після використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

3. Процесуальні строки:

Види процесуальних строків.
Початок перебігу та закінчення процесуальних строків.
Обчислення процесуального строку.

4. Пропуск строків та їх поновлення:

Наслідки пропуску строків.
Поважність причин пропуску строків.
Поновлення та продовження строків.

5. Судова практика з питань застосування строків в адміністративному судочинстві.

У рамках характеристики процесуальних строків в умовах воєнного стану акцентовано на наступному:

1. Дотримання строків під час дії воєнного стану

Перебіг процесуальних строків в умовах воєнного стану:

Постанова Касаційного адміністративного суду справа № 320/10756/21 від 13 вересня 2022 року:

введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. • Враховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, а також на період простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах, введеного у зв`язку з військовою агресією, Верховний Суд вважає, що ці обставини унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Строк позовної давності та строк давності:

• Стаття 256 Цивільного кодексу України

• Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

• Стаття 102 Податкового кодексу України встановлює строки давності для визначення суми грошових зобов'язань контролюючим органом, стягнення податкового боргу, подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та регулює порядок продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів і заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

(Постанова КАС ВС від 25.02.2020 №1340/5767/18)

Поняття строку звернення до суду:

• Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. (Постанова ВПВС від 04.10.2018, № 800/304/17)

Загальний строк та спеціальний:

Загальні строки - мають загальне значення та стосуються всіх без винятку суб'єктів та всіх однотипових випадків;

Спеціальні строки - встановлюються для винятків із загального правила і діють лише у випадках, що передбачено в законі.

Спеціальний режим застосування строку звернення до суду: соціальні та пенсійні виплати, стягнення заробітної плати, оскарження нормативно-правового акту протягом всього строку.

• Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню (Постанова ВС від 29.11.2019, №607/1402/16-а).

Види строків в адміністративному судочинстві:

• Матеріальні (визначаються тільки законом) та процесуальні строки (законом або судом).

• За суб'єктним складом: строки встановлені для учасників справи та для суду.

• За правовими наслідками:

- правостворюючі - строки, пов'язані з виникненням певних правовідносин;

- правозмінюючі - строки, спрямовані на зміну правовідносин;

- правоприпиняючі (відсічні) - строки, пов'язані з припинення правовідносин.

2. Строки звернення до суду:

Загальні та спеціальні строки звернення до суду визначені статтею 122 КАСУ.

Види строків:

• Загальний – 6 місяців (обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав);

• Скорочений строк: - 3 місяці:

Для звернення до суду СВП;
Після досудового вирішення спору;
1 місяць - публічна служба;

• Спеціальний строк: КАСУ передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Проблеми застосування строків звернення до суду визначених різними нормативно-правовими актами:

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду справа №500/2486/19:

Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування ППР після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, а також рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску та за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI.

Строк зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України є строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин і встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Використання позивачем досудового порядку вирішення спору:

• Рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, установлені Податковим кодексом України. Постанова КАС ВС від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18).

• Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і … встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. (Постанова КАС ВС від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19).

Початок перебігу строку звернення до суду:

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли:

особа дізналася або повинна була дізнатися
про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч.2 стаття 122 КАСУ)
з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. (ч. 2 стаття 122 КАСУ)

Момент з якого обчислюється початок строку:

Законодавцем зазначається поняття «День»:

винесення рішення, якщо воно приймалося за участю особи;
вчинення дії, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; (Постанова ВС від 23.04.2020 № 813/3756/17)
отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення;
коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Закінчення перебігу строку звернення до суду:

Помилка суддів: розрахунок перебігу (закінчення) здійснюють шляхом від'ємного значення від дати подання позовної заяви.

Необхідно: від дати початку перебігу строку шляхом приєднання строку на звернення до суду (дата звернення до суду може не співпадати із датою закінчення строку).

Приклад: нарахування виплат (премії, необов'язкових надбавок).

Нарахування (не нарахування) відбувається за січень місяць.

Особа може отримати виплату у лютому місяці (навіть пізніше) тобто фактично дізналася про порушення його прав (не нарахування надбавки).

На протязі лютого-березня з'ясовує в позасудовому порядку причини не нарахування.

Подає позов до суду 31 березня ...

Помилка судді: 31 березня відіймає 1 місяць = лютий (28.02), нарахування відбулось у січні місяці.

Висновок судді: пропустив строк звернення до суду, оскільки рахує від події (подання позову до суду) , а не дня коли особа дізналась та вважає, що особа повинна була дізнатися.

3. Процесуальні строки

Види процесуальних строків:

за суб’єктним складом: строки для учасників справи та строки для суду;
за способом визначення: строки, визначені законом та строки, визначені судом;
залежно від можливості/неможливості поновлення: строки, що підлягають поновленню (відносні) та строки, що не підлягають поновленню (відсічні);
за функціональним призначенням: загальні строки та спеціальні (скорочені, продовжені, договірні) строки.

Обчислення процесуального строку:

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

4. Пропуск строків та їх поновлення:

Наслідки пропуску строку звернення до суду:

Алгоритм дій суду у разі пропуску строку (стаття 123 КАСУ):

• -залишення позову без руху;

• -повернення позовної заяви;

• -залишення позовної заяви без розгляду (виявиться після відкриття провадження) (два випадки).

Суд не констатує в рішенні порушення прав, свобод та інтересів особи.

Мета встановлення строку – правова визначеність щодо правомірності акту держави, усталеність виниклих правовідносин.

Після усунення підстав, з яких позов було повернуто або залишено без розгляду, маєте право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (при цьому необхідно враховувати строки звернення до суду).

Поважність причин пропуску строків:

• Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. (Постанова КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19).

• Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

• Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.(Постанова ВП ВС від 20.11.2019 , № 9901/405/1).

5. Судова практика поновлення процесуальних строків із причин, пов’язаних із війною

Обґрунтування суду: «під час проведення бойових дій військами російської федерації на території Броварського району внаслідок військової агресії рф проти України відбувся обстріл території складу харчової продукції контрагента позивача, що спричинило виникнення масштабної пожежі на об`єкті нерухомого майна, що підтверджується актом про пожежу від 12.03.2022. У результаті пожежі повністю було зруйновано будівлю холодильника з вбудовано-прибудованими адміністративно-побутовими приміщеннями з усіма приналежностями та продукцією».

Висновок: Суд визнав «обґрунтованими доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду, а надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом».

Які докази були надані?

Докази настання прямих негативних наслідків у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України заявником були надані, зокрема «копії договору суборенди, акта про пожежу, акта про знищення/знесення майна».

(Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі № 320/2570/23).

Першоджерело: https://tinyurl.com/bj3sa6b9