Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Побудова доводів та аргументів в позовній заяві до адміністративного суду. Характерні помилки при оформленні адміністративного позову».

Лектор окрему увагу сфокусував на помилках при оформленні та подачі адміністративного позову, які поділяються на:

1. Помилки при підготовці позовної заяви;

2. Помилки при оформленні мотивувальної частини;

3. Помилки при подачі позовної заяви.

Говорячи про помилки при підготовці позовної заяви, Олександр Ситников зазначив, що вони бувають:

• формальні: невірне або неповне зазначення реквізитів сторін, визначених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, визначення матеріального виду позову: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягненню.

• змістовні: невідповідність викладення змісту позовних вимог, вимогам ст. 160 КАС України:

◦ у позовній заяві зміст позовних вимог взагалі не зазначений;

◦ неконкретизоване (не зазначено), які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються;

◦ не визначено вимог щодо кожного з відповідачів;

◦ не визначений спосіб захисту.

• інші недоліки.

Недодержання вимог статті 160 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху. У цьому аспекті лектор запропонував учасникам заходу до ознайомлення Постанову КАС ВС від 13.04.2022 р. у справі № 160/11095/20, у якій Суд зауважив, що залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб’єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду. Європейським судом з прав людини проведено лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Продовжуючи розгляд формальної сторони позову, адвокати мали змогу проаналізувати судову практику стосовно наступних питань:

1. Щодо того, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (відсутня зазначення місце перебування/проживання та засоби зв’язку),так у позовній заяві зазначені РНОКПП і поштова адреса. Одночасно суд повідомлено про відсутність засобів зв`язку та електронної пошти. Натомість недоліків, які перешкоджають розгляду справи по суті, і не можуть бути усунені в процесі підготовки справи до судового розгляду, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не наведено (Постанова КАС ВС від 13.04.2022 р. у справі № 160/11095/20);

• Наведені обставини, в даному конкретному випадку (хоча і при незазначені в позовній заяві, але при фактичній наявності інформації про номер облікової картки платника податку (заявника) та коду ЄДРПОУ відповідача 2 у додатках до позовної заяви), вказують на те, що судами допущено надмірно формальний підхід до застосування процесуальних норм всупереч принципам правої визначеності і ефективного доступу до правосуддя (Постанова КАС ВС від 06.10.2021 у справі № 580/4024/19).

При оформленні мотивувальної частини позову типовими помилками є невідповідність змісту положенням ст. 160 КАС України, а саме:

• зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

• зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

• у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

• у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Поруч з цим Олександр Ситников звернув увагу на Постанову Верховного Суду від 15 вересня 2021 р. у справі № 372/2583/18, у якій підсумовано, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства.

Характерними помилками при подачі позову є:

• несплата судового збору (неповна сплата, наявність та підтвердження пільг по сплаті збору, звільнення від сплати збору);

• не надання доказів представництва;

• не надання доказів дотримання строку звернення до адміністративного суду, або в разі пропущення строку, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин поважності пропущення такого строку;

• недоліки під час подання додатків до заяви;

• недодання суб’єктом владних повноважень доказів надіслання відповідачу та/або третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/323hzsn9

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://is.gd/15nwQg

Про побудову доводів та аргументів в позовній заяві до адміністративного суду детально у матеріалі за посиланням: https://tinyurl.com/2s3vjbua

Зареєструватися на найближчі заходи лектора:

• Новели законодавства про адміністративну процедуру. https://tinyurl.com/mwf2yfxp

• Як ефективно використати досудовий порядок вирішення спорів. https://tinyurl.com/4j33td9u

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ