Лектор докладно проаналізував разом з учасниками побудування стратегії відзиву на позовну заяву, а саме:
- 1. Види заяв за КАСУ.
- 2. Позовне провадження.
- 3. Письмові заяви учасників справи.
- 4. Заяви по суті справи.
- 5. Заяви з процесуальних питань.
У рамках характеристики побудування стратегії відзиву на позовну заяву акцентовано на наступному:
1. Види заяв за КАСУ:
Розділ II ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Глава 1. Письмові заяви учасників справи
• § 1. Заяви по суті справи
• § 2. Заяви з процесуальних питань
Стаття 159: Види та зміст заяв по суті справи
• При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
• Хто подає? Учасники справи;
• Що і як подає? Письмові заяви по суті справи;
• Зміст заяви? Вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору;
• Форма провадження? Загальне позовне провадження.
Види заяв по суті справи:
- позовна заява
- відзив на позовну заяву
- відповідь на відзив
- заперечення
- пояснення щодо позову або відзиву
Стратегія побудови захисту від позовних вимог:
• Строки подання відзиву
• Визначення предмету позову
• Визначення суб’єктного складу спору
•Перевірка підсудності
• Встановлення обставин
• Збір доказів
•Побудова аргументів
2. Відзив на позовну заяву:
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Частина 1 статті 162 КАСУ:
•Процесуальні вимоги до відзиву
•Додатки до відзиву
• Строк подання
•Наслідки неподання відзиву на позов.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти (15) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а не обов’язком.
Наслідки несвоєчасного подання відзиву:
• У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ч. 6 Ст.162 КАСУ;
• Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковане судом як визнання позову. ч. 4 ст. 159 КАСУ;
• Відмова у прийнятті відзиву та повернення його відповідачу;
• У разі пропуску строку клопотати про його продовження:
Розглянувши подану відповідачем заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву, суд, керуючись визначеними ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства та враховуючи, що пропуск строку на подання відзиву на позов не призвів до затягування розгляду справи, не перешкоджає реалізації процесуальних прав іншим учасниками судового процесу, а його поновлення сприятиме всебічному, повному, об`єктивному вирішенню спору, дійшов висновку про можливість поновлення строку на подання відзиву та прийняття його до розгляду.
3. Визначення предмету позову:
• Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.
• Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально – правову вимоги позивача до відповідача.
• Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:
- фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів,
- правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.
• Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав.
• Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак а також побудова стратегії захисту.
4. Визначення суб’єктного складу спору:
• Кількісний склад учасників справи: декілька позивачів або відповідачів, наявність у справі (або необхідність залучення) третіх осіб;
• Якісний склад залежить від категорії справи, наприклад у податкових справах: ФОП, юридична особа, фізична особа;
• Особливості визначення суб’єктного складу правовідносин в залежності від: зацікавленості у результатах розгляду справи (матеріально-правова та процесуально правова); від ролі в судовому процесі;
• Наслідки неправильного визначення суб’єктного складу.
5. Перевірка підсудності:
Критерії визначення підсудності:
• за суб’єктним складом;
• предметна підсудність;
• визначена законом;
Наслідки порушення підсудності справ:
• при подачі позову – відмова у відкритті провадження по справі;
• під час розгляду справи – закриття провадження;
• скасування рішення суду із закриттям провадження.
6. Встановлення та перевірка обставин справи:
- Перевірка наявності доказів у позивача та збір доказів, що спростовують обставини вказані позивачем.
- Встановлення обставин, що спростовують доводи позивача.
Перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам: як перевіряється?
• Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;
• Логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);
• Висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.
7. Способи отримання та збору доказів:
• Наявність доказів в учасника справи;
• Адвокатський запит (стаття 24 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”);
• Запит на отримання публічної інформації (ЗУ “Про доступ до публічної інформації ”); • Заяви, звернення громадян (ЗУ “Про звернення громадян”, ЗУ “Про Національний архівний фонд…” );
• Клопотання (заява) до суду про витребовування доказів у інших учасників.
8. Побудова аргументів відзиву:
• Перевірка формальних вимог до позову;
• Дотримання строків подання заяви до суду;
• Доведеність позивачем порушення його прав та/або інтересів;
• Перевірка правової кваліфікації правовідносин та обраного позивачем способу захисту;
• Аналіз обставин вказаних позивачем із обставинами встановленими у відзиві на позов;
• Викладення контраргументів на вказані позивачем доводи.
9. Відповідь на відзив:
• У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
• Частина 1 статті 163 КАСУ.
10. Заперечення:
- У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
- Частина 1 статті 164 КАСУ.
11. Пояснення:
- У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
- Частина 1 статті 165 КАСУ.
12. Характерні помилки при оформленні та подачі заяв по суті справи:
- Невірно вказані сторони та їх реквізити;
- Невідповідність заяви положенням ст.162 КАС України;
- Недоліки під час подання додатків до заяви;
- Недотримання строків подання заяви до суду;
- Ненадання доказів надіслання сторонам відзиву та додатків.
Першоджерело: https://tinyurl.com/yu39886z