«Побудова доводів та аргументів в позовній заяві до адміністративного суду. Характерні помилки при оформленні адміністративного позову» - у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів, який провів для колег Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.
На початку вебінару лектор відзначив на важливості обґрунтування позовних вимог, нагадавши елементи позову.
Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.
• Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально-правову вимоги позивача до відповідача.
• Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів, правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав. Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак, а також побудова стратегії захисту.
Правильне визначення предмету та підстав позову важливе, оскільки:
• Здійснюється розмежування позовів між різними видами судочинства (цивільне, адміністративне та господарське);
• За допомогою елементів позову здійснюється внутрішнє розмежування різних категорій справ в адміністративному судочинстві, що у свою чергу надає можливість визначити:
- вид провадження за яким необхідно слухати справу (спрощене, письмове або загальне),
- компетенція суду (відповідно вид, категорії справ, правовідносин),
- предмет доказування ( формування доказової бази),
- суть позовних та інших вимог, на які суд повинен дати відповідь у своєму рішенні,
- встановлюються межі судового розгляду.
Далі лектор зупинився на питанні побудови мотивувальної частини позову, нагадавши, що встановленню підлягають три види обставин:
• Обставини (факти), якими підтверджують сторони заявлені вимоги чи заперечення (предмет позову);
• Обставини, які мають інше значення для розгляду справи:
• Обставини, які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення у справі.
Спочатку проводиться встановлення та перевірка обставин спору:
• Перевірка наявності доказів у клієнта та збір доказів для підтвердження обставин вказаних клієнтом.
• Встановлення та пошук обставин, що можуть спростувати можливі доводи відповідача.
Наступним кроком є перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам, а саме:
• Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;
• Здійснюється логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);
• Формується висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.
Фактами, які підтверджують заявлені вимоги є:
• Наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача.
• Належність спірного права позивачу;
• Наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами;
• Реальність порушення прав;
• Правові наслідки порушення прав;
• Наявність інших обставин по справі.
Окрему увагу Олександр Ситников сфокусував на правилах формування обставин у позовній заяві:
§ Способи викладу встановлених обставин: хронологічний і тематичний (предметний).
§ Обставини справи викладаються так, як вони встановлені в ході підготовки позову.
§ Щодо кожного окремо взятого факту слід навести засіб доказування, який цю обставину підтверджує.
§ Джерела походження доказів повинні ретельно перевірятися та фіксуватись певними засобами.
§ Будь-які сумніви щодо достовірності ваших доказів та викладених обставин повинні бути усунені та мати матеріальну основу. Ви повинні знайти об’єктивні підстави (обґрунтування) для усунення сумнівів у достовірності доказів.
§ Висновки щодо оцінки обставин повинні були логічними та переконливими, а процес їх формування слід відображати у тексті позовної заяви.
Наступним чинником обґрунтування позовним вимог є юридична кваліфікація, яка передбачає наступні нюанси застосування:
• Норми права, які ви вважаєте за необхідне застосувати для вирішення спору, та мотиви їх застосування;
• Норми права, які ви вважаєте такими, що не підлягають застосуванню у вказаних правовідносинах, та мотиви їх незастосування;
• КАСУ (ст.160) не передбачає обов’язку позивача зазначати норми права в позовній заяві – визначення правового регулювання компетенція суду.
Розглядаючи питання юридичної кваліфікації, спікер навів алгоритм пошуку та застосування норм права:
• Аналіз норм прав з метою застосування або незастосування їх до встановлених правовідносин (пошук та підбір).
• Тлумачення (наведення аргументів) норм права, які ви вважаєте необхідним застосувати.
• Обґрунтування доцільності застосування обраних вами норм права до встановлених обставин по справі.
• Юридична кваліфікація (висновок щодо застосування норм права).
Олександр Ситников звернув увагу на необхідність розмежування мотивування та обґрунтування позовної заяви.
Відповідно до Кодексу з адміністративного судочинства України сфери застосування процесу мотивування:
• відхилення або врахування доказу (групи доказів);
• прийняття або відхилення аргументів;
• застосування (незастосування) норм права;
• висновків по певним обставинам справи.
Сфери застосування процесу обґрунтування:
• встановлення обставин;
• підтвердження певними фактами;
• доведеності певними доказами.
В огляді судової практики лектор зупинився на розгляді наслідків подання процесуальних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису. У Постанові КГС ВС від 08.07.2021 у справі № 916/3209/10 Суд зазначив, що скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений ч. 8 ст. 42, ч. 2 ст. 162 ГПК України.
Процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду і власноручне підписання ним заяв по суті справи. З огляду на це подання процесуальних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника) – штампа із зображенням підпису, який може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам ч. 2 ст. 4, статей 42, 46, ч. 2 ст. 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.
Звернув увагу лектор також на Постанову КАС ВС від 15 травня 2019 року у справі № 160/7450/18 стосовно порядку надання доказів при подачі позовної заяви до суду. Суд зазначив, що незважаючи на те, що подані позивачем до суду копії доказів зазначено не в додатках до позовної заяви, а в заяві про належні докази та подані вони разом із такою заявою, яка, в свою чергу, подана разом з позовною заявою, це не змінює сутності поданих доказів як додатків до позову та не звільняє позивача від обов’язку подання копій таких додатків у відповідності до кількості учасників справи відповідно до вимог процесуального закону.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/kopau
Про характерні помилки при підготовці позовної заяви, оформленні мотивувальної частини позову та помилки при подачі адміністративного позову дізнавайтеся на сторінці Advokat Post: http://surl.li/koozg
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ