Лектор докладно проаналізував разом з учасникамипобудову аргументів та доводів позовної заяви, а саме:

• 1.    Процесуальні та спеціальні вимоги до мотивувальної частини позовної заяви.
• 2.    Процес обґрунтування позову.
• 3.    Факти які підлягають встановленню.
• 4.    Аспекти формування процесу аргументації.
• 5.    Процес формування внутрішнього переконання.
• 6.    Випадки хибності побудови аргументів.
• 7.    Додаткові джерела аргументів при побудуванні стратегії захисту.

У рамках характеристики аргументів та доводів позовної заяви акцентовано на наступному:

1.    Процесуальні та спеціальні вимоги до мотивувальної частини позовної заяви

Правильно визначені вимоги, вбудовані у структуровану форму (позов), які підкріплені певними доводами (доказами) та обґрунтовані переконливими аргументами це крок до успіху у захисті своїх прав у суді.

Процесуальні вимоги до мотивувальної частини позовної заяви (стаття 160 КАСУ):

Загальні вимоги:

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Спеціальні вимоги до мотивувальної частини позову:

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

2.    Процес обґрунтування позову

Умовою обґрунтованості позову є відповідність вимог обставинам справи.

Аргументація в позовній заяві – це логічний процес побудування суджень (тверджень) у вигляді вимог, з наведенням аргументів та доводів, націлений на переконання суду та сторін у істинності позовних вимог та необхідності захисту.

Процес обґрунтування позову складається:

• • Встановлення обставин та їх фіксування;
• • Збір доказів та їх оцінка в мотивувальній частині позову;
• • Побудування аргументів позову та їх фіксація в позовній заяві;
• • Нормативно-правове обґрунтування (аналіз та тлумачення норм права, які вважаєте за необхідне застосувати у справі);
• • Ваші висновки щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
• • Оформлення позовної заяви.

3.    Факти які підлягають встановленню

Фактичні підстави: юридичні факти, які підтверджують:

• • наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача;
• • належність спірного права позивачу;
• • наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами;
• • реальність порушення прав;
• • правові наслідки порушення прав;
• • наявність інших обставин по справі.

Питання, які необхідно вирішити при встановленні обставин справи:

Обставини справи:

1. Що порушено?
2. Ким порушено?
3. Які наслідки?
4. Реальність порушення.

4.    Аспекти формування процесу аргументації

Теорія аргументації частина науки логіки. Головна логічна основа будь-якої аргументації – це доведення, обґрунтування істинності будь-яких суджень за допомогою інших безумовно беззаперечних вірних суджень.

Аспекти процесу аргументування:

• Логічний. Пізнання відбувається за законами мислення та внутрішнім переконанням позивача.
• Правовий. Право на судовий захист реалізується через структуровану та логічно побудовану форму звернення до суду – позовну заяву з вимогою розв’язання правового спору та ефективного захисту порушених прав, за допомогою норм матеріального та процесуального права.

Поняття аргументації та доведення близькі, але не тотожні:

Доводи – докази, обґрунтування.

Аргументи – мотиви, мотивування.

5.    Процес формування внутрішнього переконання

• • Аргумент сторони – це твердження (логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів), істинність якої вже встановлена раніше доказами, і яка використовується для обґрунтування позовних вимог.
• • Оцінка – розумова, пізнавальна діяльність суду, що полягає у дослідженні та аналізі якісних і кількісних ознак аргументів сторін і здійснюється за його внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
• • Мотиви – це міркування суду, на підставі яких він дійшов висновку щодо істинності та відповідності аргументів сторін встановленим обставинам по справі.
• Процес оцінки аргументів сторін:
• • Дослідження наданих суду аргументів, з урахуванням викладених доводів та доказів.
• • Аналіз складових частин аргументу: юридичних фактів, дефініцій (понятійний апарат), нормативно-правові акти, раніше доведених положень і тверджень.
• • Пошук мотивів: синтез проаналізованих частин аргументів із внутрішнім розумінням (знанням) обставин справи, що веде до переконання у істинності чи хибності тверджень.
• • Формування висновків: компіляція аналізу складових частин аргументів та обраних мотивів свого переконання.
• • Мотивований висновок: результат мотивованої оцінки викладається у процесуальному документі (позов, заява, клопотання).

6.    Випадки хибності побудови аргументів

1. Помилка (заміна) при виборі юридичних фактів при побудові аргументів може привести до невірних висновків.
2. Штучне створення «істинності» суджень на підставі помилкових юридичних фактах.
3. Маніпуляція це провадження (доведення процесу) переконання до крайності, де одна сторона має вигоду за рахунок другої. Підгонка фактів (аргументів) під необхідний результат.
4. Роль Презумпції та Фікції при побудуванні аргументації та доведення певних фактів.

Фактичне твердження – це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт – це явище об’єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт сам по собі є категорією об’єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження – це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов’язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

ВС відзначив, для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Постанова Касаційного цивільного суду у справі №761/32924/19-ц.

Аргументи позивача ґрунтуються на оціночних судженнях суб`єктивного характеру щодо порушення її прав як члена громади Ж., що свідчить про те, що між позивачкою та відповідачем немає публічно-правового спору, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; ВП ВС 15.12.2021 № 9901/417/21.

7.    Додаткові джерела аргументів при побудуванні стратегії захисту:

• Правові позиції Верховного Суду висловлені у подібних справах.
• Постанови та роз’яснення Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів.
• Використання типових та зразкових справ.
• Рішення Конституційного суду України.
• Практика ЄСПЛ.
• Наукові висновки.

першоджерело - https://tinyurl.com/ywwzrf8u