Лектор докладно проаналізував разом з учасниками новели законодавства про адміністративну процедуру, а саме:
1. Структура та основні положення Закону України “Про адміністративну процедуру”. Актуальність його прийняття.
2. Понятійний апарат: визначення основних понять та новел.
3. Інноваційні інституції: заінтересована особа, правонаступництво адміністративного органу, відкликання та визнання недійсним адміністративного акта.
4. Реалізація закону на практиці: недоліки, проблеми та труднощі застосування окремих положень закону.
У рамках характеристики законодавства про адміністративну процедуру акцентовано на наступному:
1. Структура та основні положення Закону України “Про адміністративну процедуру”:
Преамбула
-
Розділ I. Загальні положення
-
Розділ II. Адміністративний орган, учасники адміністративного провадження та особи, які сприяють розгляду справи
-
Розділ III. Строки та офіційне засвідчення в адміністративному провадженні
-
Розділ ІV. Адміністративне провадження
-
Розділ V. Адміністративний акт
-
Розділ VІ. Адміністративне оскарження
-
Розділ VIІ. Відкликання або визнання недійсним адміністративного акта
-
Розділ VIIІ. Виконання адміністративного акта
-
Розділ IX. Прикінцеві та перехідні положення
Предмет закону: цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Проблеми, які має вирішити ЗАП:
• Відсутність базових прав особи у відносинах з органами публічної адміністрації, гарантованих європейськими стандартами адміністративної процедури
• Домінування державних та відомчих інтересів у регулюванні, в т.ч. переважно підзаконне регулювання процедур
• Різні підходи у різних актах / сферах / системах органів влади і відсутність єдиних правил. Хаотичність законодавства
• Неефективність багатьох процедур (в т.ч. адміноскарження); відсутність регулювання (дострокове припинення дії АА, примусове виконання тощо)
2. Понятійний апарат: визначення основних понять та новел
Загальна характеристика новел:
• встановлення основоположних правил взаємовідносин адміністративних органів не лише з фізичними, а й з юридичними особами та чітка регламентація процедурного аспекту відносин особи і влади;
• визначення кола суб’єктів звернення та наділення їх суттєвими процедурними правами;
• встановлення вимог до адміністративних актів (зобов’язання адміністративних органів обґрунтовувати свої рішення), правил набрання ними чинності та оскарження;
• право на відкликання, та визнання недійсним адміністративного акта;
• запровадження правил публічного правонаступництва адміністративного органу;
• регламентація оскарження адміністративних актів у позасудовому порядку.
Позитивні новели:
• Висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
• Адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов’язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред’явлення позову та запобігаючи повторенню порушення у майбутньому.
• Адміністративний орган зобов’язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
• Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади.
• Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.
3. Інноваційні інституції: заінтересована особа, правонаступництво адміністративного органу, відкликання та визнання недійсним адміністративного акта
Заінтересована особа :
• Інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт.
• На вказаних осіб розповсюджуються права та обов'язки передбачені ст. 28 Закону.
• Проте, законом не визначено за якими критеріями та ким встановлюється статус «заінтересованої особи», чи є повноваження (можливість) у адміністративного органу не допускати таку особу до розгляду адміністративної справи, у разі відсутності інтересу.
• Крім того чинне законодавство, як правило, передбачає інші шляхи з’ясування питань заінтересованості особи, наприклад, громадські слухання, загальні збори громадян, здійснення регуляторними органами аналізу регуляторного впливу своїх рішень тощо, і яким чином вони будуть між собою співвідноситися без внесення змін до відповідних актів законодавства.
Публічне правонаступництво органу:
• Правонаступництво адміністративного органу – це повний або частковий перехід компетенції (функцій, повноважень та відповідальності) від одного адміністративного органу до іншого, що здійснюється в порядку, визначеному законом.
• Законом передбачені загальні умови публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції:
-
зобов’язання виконати усі обов’язки такого органу перед учасниками адміністративного провадження;
-
усі рішення та дії припиненого адміністративного органу є обов’язковими для його правонаступника;
-
про перехід компетенції правонаступник видає відповідний акт;
-
повідомляються учасники адміністративного провадження про припинення та/або переходу його компетенції до іншого органу;
-
правонаступник може вносити зміни до адміністративного акта прийнятого адміністративним органом, або припиняти його дію.
Відкликання та визнання недійсним адміністративного акта:
• Мета процедурної дії: відновлення законності та/або захисту публічних інтересів у випадках та порядку, встановлених законом.
• Правомірний адміністративний акт не може бути відкликаний на шкоду особі, крім випадків, передбачених статтею 88 цього Закону.
• Умови визначення правомірності адміністративного акта (ст. 87-88 Закону) • Правомірний адміністративний акт до моменту завершення його виконання може бути відкликаний за ініціативою особи або адміністративного органу на користь особи, в тому числі із зворотною дією в часі;
• Протиправний адміністративний акт визнається недійсним, у тому числі із зворотною дією в часі (тобто з дня набрання чинності попереднім адміністративним актом), якщо інше не передбачено законом.
• Адміністративний акт може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.
• Адміністративний акт відкликається або визнається недійсним шляхом прийняття адміністративного акта.
4. Ключові переваги для громадян:
- Унеможливлення відмови реєстрації та прийнятті заяви (чітке визначення випадків (підстав) коли заява не підлягає розгляду);
- Для усунення недоліків заяви – залишення без руху (Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається, у разі усунення недоліків заява вважається поданою в день її первинного подання).
- При помилковому поданні заяви до “некомпетентного” органу – перенаправлення за належністю.
- Прості правила щодо «представництва» в адміністративному провадженні, зокрема, без нотаріальної довіреності для більшості справ. Не повинно бути (негативного) рішення про особу, без її залучення: У справах з ймовірним негативним рішенням – залучення особи, в т.ч. заінтересованих осіб (право бути вислуханою тощо). Відео-конференція.
- Активна роль адміністративного органу – принцип офіційності (за яким органи влади повинні збирати інформацію і документи, а не перекладати ці обов’язки на учасників);
- “Мовчазна згода” при погодженнях (із винятками для висновків) (якщо орган щось не погодив у визначений строк – значить вважається, що він не має заперечень)
- Початок провадження – формальний ( з дня отримання заяви компетентним адміністративним органом.