Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення суду є однією із основних засад судочинства.

Однак право на касаційне оскарження не є абсолютним. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, КАС України передбачив застосування касаційних фільтрів з метою розвантаження судів касаційної інстанції та уніфікації правових позицій у подібних спорах, а також забезпечення сталості та єдності судової практики Верховного Суду як «суду права».

Про те, як подолати касаційні фільтри розповів суддя ВАСУ у відставці Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками види касаційних фільтрів, а саме:

1.              Особи, які мають право на касаційне оскарження;

2.     Об’єкти (предмет) касаційного оскарження (рішення, постанови, ухвали);

3.              Строк на касаційне оскарження;

4.              Судовий збір;

5.              «Нові» підстави касаційного оскарження.

 

У рамках характеристики кожного із фільтрів акцентовано на наступному:

1.              Суб’єкти оскарження:

·               Учасники справи,

·               Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

2.              Об’єкти оскарження:

·               рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи;

·               постанову суду апеляційної інстанції у випадках, визначених цим Кодексом;

·               ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

·               ухвали суду апеляційної інстанції.

3.              Строк оскарження (30 днів):

Початок (з дня проголошення або з дня складення повного судового рішення), перебіг (протягом), закінчення;

Наслідки пропуску строку на касаційне оскарження:

·               Залишення без руху;

·               Відмова у відкритті провадження.

Поновлення строків:

·               повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення;

·               з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 КАСУ.

Критерії «поважності» причин пропуску строку:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);

2) це обставина, яка виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (Постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).

4.              Судовий збір

 

За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200 відсотків (%) ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

5.              Підстави касаційного оскарження

 

·               Неправильне застосування судом норм матеріального права:

 

1. суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

·Порушення норм процесуального права: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 КАСУ.

Спеціальні критерії касаційного оскарження:

1.Справи незначної складності та інші справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

2.Виключні підстави:

·питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики

·значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи

·особа позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи

·суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії незначної складності.

 Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/mpmf25f6

Цікаві публікації лектора:

·Новели законодавства про адміністративну процедуру. https://tinyurl.com/yvjp3rpc

·Досудовий порядок оскарження рішень дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень. https://tinyurl.com/5266hpkp

Зареєструватися на вебінари лектора:

·Усунення помилок позову до адміністративного суду. https://tinyurl.com/2dwrhkcs

·Характерні помилки апеляційних та касаційних скарг: https://tinyurl.com/dm3cksjv

Дізнатися про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів можна у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ