Юридичний аспект захисту прав людей, що живуть з ВІЛ
Анастасія Сербіна, адвокат, заступниця Голови комітету НААУ з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування
Сербіна Анастасія
26.07.2024

У рамках вебінару «Люди, які живуть із ВІЛ, у фокусі правової допомоги: потреби, специфіка, виклики, етика», організованого Інкубатором демократичних ініціатив у співпраці з Вищою школою адвокатури НААУ адвокат Анастасія Сербіна розкрила юридичний аспект захисту прав людей, які живуть з ВІЛ.

Лектор відзначила, що у буденному житті люди, які живуть з ВІЛ, стикаються з дискримінацією, порушеннями трудових прав, правил роботи з інформацією, порушеннями в сфері охорони здоров’я та освітній сфері, зазнають кримінальних переслідувань.

Анастасія Сербіна окреслила законодавчі гарантії в сфері зайнятості, які надані працівникам, які хворіють на ВІЛ, а саме:

·держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення залежно від … підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД …непов’язаними з характером роботи або умовами її виконання (ст. 11 Закону України «Про зайнятість»);

·у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст.30 Основ законодавства України про охорону здоров’я);

·забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від .... підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД (ст. 2-1 КЗпП).

Спеціальним законодавчими актами, які регулюють права осіб, що живуть з ВІЛ, є «Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» і Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10.07.2013 року № 585 «Про порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД».

Вони визначають такі правові гарантії для осіб з ВІЛ статусом:

·право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров’я, що зберігається в закладах охорони здоров’я;

·право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки й за бажанням одержати таку підтримку у спосіб, що не зумовить розкриття їх ВІЛ-статусу;

·право на отримання безоплатної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров’я;

·право на отримання антиретровірусної терапії на безоплатній основі відповідно до вимог галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я з ВІЛ-інфекції.

Не оминула увагою лектор і правозастосовчу практику, ознайомивши учасників заходу із відомими рішеннями Європейського суду з прав людини:

·справа «Enhorn проти Швеції» про примусову ізоляцію ВІЛ-позитивної людини з метою нерозповсюдження ВІЛ (встановлення порушення статті 5 ЄКПЛ);

·справа «І проти Фінляндії» про розголошення конфіденційної інформації (встановлено порушення статті 8 ЄКПЛ);

·справа «Кац та інші проти України» про неналежне медичне лікування, що призвело до смерті (встановлено порушення ст. 2 та підпункту " c " п. 1 с т. 5 ЄКПЛ); 

·справа «Савінов проти України» про ненадання медичної допомоги (встановлено порушення ст. 3 ЄКПЛ); 

·справа «І. В. проти Греції» про незаконне звільнення через ВІЛ-позитивний статус (встановлено порушення ст. 8 та ст. 14 ЄКПЛ).

 

Окремо зупинилась адвокат на порушеннях законодавства у сфері запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, які тягнуть за собою настання кримінальної відповідальності за наступними статтями:

·Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

·Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

·Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.

 

Запис вебінару доступний для перегляду за посиланням: https://tinyurl.com/vf62dbps