9 грудня 2022 року Комітетом медичного та фармацевтичного права та біоетики НААУ, Вищою школою адвокатури НААУ спільно з Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України проведено експертну дискусію на тему: «Стратегія імплементації Конвенції Ов’єдо в законодавство України», приурочену Дню прав людини.

Захід присвячений питанню визначення ролі і значення Конвенції Ов’єдо для національної правової системи, презентації авторської стратегії колективу монографії щодо її імплементації у нормативно-правову базу України, а також обговоренню ключових інститутів, які є предметом регламенту Конвенції Ов’єдо, крізь призму доктрини, судової практики та вітчизняного законодавства.

Відкрила науково-практичний захід Ірина Сенюта, адвокат, Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Пані Ірина відзначила, що досить символічним є проведення дискусії саме напередодні Дня прав людини, адже 10 грудня 1948 року була прийнята Загальна декларація прав людини – ціннісноорієнтований документ, який заклав вектор прав людини. У фокусі цієї дискусії не менш важливим є розгляд міжнародного документу – Конвенції про права людини та біомедицину, який націлений на захист прав людини в біомедицині з акцентом на її гідності. З огляду на те, що Конвенція Ов’єдо досі не ратифікована Україною, актуальність такого заходу полягає у тому, щоб вкотре наголосити на необхідності впровадження додаткових інструментів правозахисту з метою забезпечення реалізації прав людини у різних спектрах.

З вітальним словом виступила Тетяна Орабіна, заступниця генерального директора Директорату освіти, науки і кадрів МОЗ України, керівниця експертної групи, яка пов’язана із спеціалізованою медичною допомогою, охороною материнства та дитинства. Пані Тетяна підкреслила, що Міністерство охорони здоров’я формує політику, зокрема, і стосовно питань біоетичного змісту, на сьогодні досить швидко імплементується велика кількість європейських норм. Міністерство розвиває багато напрямів, які пов’язані напряму з імлементацією Конвенції Ов’єдо в національну правову систему. Також Міністерством визначено перелік ключових питань біоетичного спрямування на 2023 рік, направлених на впровадження стандартів, запропонованих Конвенцією.

Експертне обговорення здійснено в рамках трьох тематичних панелей:

1. Гідність, приватність, інформованість, особиста недоторканність як основоположні цінності Конвенції Ов’єдо.
2. Правовий режим анатомічних матеріалів людини у сфері трансплантації
3. Правова охорона ембріона та наукові дослідження.

Першу дискусійну панель відкрив директор Вищої школи адвокатури НААУ Савва Кузьменко, який наголосив, що для України питання ратифікації Конвенції Ов’єдо вже тривалий час є на порядку денному, проте на дорожній карті органів влади її досі немає. Конвенція нестримно проникає в нормативно-правові акти України та судову практику, що яскраво ілюструє актуальність європейського стандарту для України та її потреби як правового інструменту в захисті прав людини. Це вкотре демонструє необхідність ратифікації Конвенції, адже ратифікація слугуватиме підтвердженням євроінтеграційного вектору, акцепту та примноження європейських цінностей, належного захисту прав людини у сфері біомедицини.

Під час першої панельної дискусії детальному обговоренню також піддані питання стосовно попереднього розпорядження пацієнта крізь призму Конвенції та національної правової системи, інформаційним правам та праву на згоду, особистим немайновим правам людини у сфері охорони здоров’я України у розрізі практики ЄСПЛ, а також новій парадигмі по захисту прав людей, які страждають на психічні розлади.

У фокусі другої панельної дискусії опинилися питання стосовно відповідності Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» Конвенції Ов’єдо, правового режиму пуповинної крові, стувбурових клітин, правового режиму анатомічних матеріалів в цілому.

Третя панель зосереджувалася на аналізі таких питань як: проблеми правового регулювання медико-біологічних досліджень в Україні, необхідність удосконалення чинного законодавства України щодо правової охорони ембріона у програмах допоміжних репродуктивних технологій, формування концепції правового забезпечення охорони людського ембріона в законодавстві України, охорона спадкових прав ненародженої дитини в Україні, виклики, пов’язані із застосуванням ДРТ і постмортальної репродукції та перспективи запровадження біологічного заповіту.

Нагадаємо, що авторський колектив монографії об’єднує провідних науковців та практикуючих адвокатів у сфері медичного права:

• Ірина Сенюта, адвокат, Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, керівник Центру медичного права ВША НААУ, д.ю.н., професор, завідувач кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
• Галина Миронова, д.ю.н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу міжнародного приватного права та правових проблем євроінтеграції Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України;
• Сібілла Булеца, д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «УжНУ»;
• Роман Майданик, д.ю.н, професор, завідувач кафедри цивільного права інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАПрН України;
• Христина Терешко, адвокат, заступник Голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, к.ю.н., доцент, завуч кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
• Савва Кузьменко, адвокат, директор Вищої школи адвокатури НААУ;
• Яна Триньова, адвокат, д.ю.н., доцент, професор Академії державної пенітенціарної служби, академік Української академії наук;
• Анатолій Литвиненко, докторант кафедри юридичних наук Балтійської міжнародної академії (Рига, Латвія), магістр/аспірант Школи права Університету Роберта Гордона (Абердін, Шотландія, Великобританія);
• Наталя Квіт, д.ю.н., доцент кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка.

На думку колективу авторів тематична монографія стане першим кроком до ратифікації Конвенції Ов’єдо Україною та сприятиме широкому розумінню її правозастосовних можливостей щодо захисту прав людини у сфері біомедицини.