04.07.2023 прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 671
Кабінет Міністрів України визнав такими, що втратили чинність, постанови згідно з переліком, зокрема:
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 843 “Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері охорони здоров’я для безпеки життя і здоров’я населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 72, ст. 2427).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1090 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 843” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3060).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 р. № 615 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зайняття народною медициною (цілительством) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством охорони здоров’я” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 93, ст. 2676).
4. Пункт 25 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 17, ст. 573).
5. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 465 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) та у сфері контролю якості лікарських засобів і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 48, ст. 1640).
6. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1185 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 99, ст. 3215).
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjrf
04.07.2023 прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 р. № 471» № 673
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 р. № 471 “Деякі питання екстреної державної реєстрації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, препаратів крові, що виробляються або постачаються в Україну протягом періоду дії воєнного стану, під зобов’язання” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 35, ст. 1904), що додаються.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjrn
04.07.2023 прийнято наказ Міністерства охорони України «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Хронічний панкреатит» № 1204
Відповідно до статті 14-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, абзацу п’ятнадцятого підпункту 10 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), пунктів 2.4 розділу ІІ та 3.4 розділу ІІІ Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 751, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313, Міністерство охорони здоров’я України затвердило Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Хронічний панкреатит».
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjrt
04.07.2023 на громадське обговорення винесено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження операційного плану з реалізації у 2024 – 2026 роках Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року»
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження операційного плану з реалізації у 2024 – 2026 роках Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року» (далі - проєкт акта) розроблений з метою реалізації Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1415-р в умовах реформування системи охорони здоров’я, що дозволить підвищити ефективність медичної допомоги при ВІЛ-інфекції, туберкульозі та вірусних гепатитах В та С (далі - вірусних гепатитах), зниження смертності та інвалідності, підвищення якості життя пацієнтів та подолання епідемій зазначених інфекційних захворювань в Україні.
З метою подальшого розвитку системи громадського здоров’я, узгодження законодавства України зі світовими та європейськими стандартами у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам, в умовах реформування системи охорони здоров’я, що дозволить підвищити ефективність медичної допомоги при ВІЛ-інфекції, туберкульозі та вірусних гепатитах В та С, зниження смертності та інвалідності, підвищення якості життя пацієнтів та подолання епідемій зазначених інфекційних захворювань в Україні, проект акта спрямований на визначення ключових проблем в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам, формування рішень задля створення сприятливих умов розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та подальші роки.
Проєктом акта передбачається затвердити операційний план з реалізації у 2024 – 2026 роках Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjsd
04.07.2023 на громадське обговорення винесено проєкт наказу Міністерства охорони України «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Медичний аборт (І триместр вагітності)»
На виконання положення статті 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», абзацу п’ятнадцятого підпункту 10 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), пунктів 2.4 розділу ІІ та 3.4 розділу ІІІ Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 751, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313 Міністерство охорони здоров’я розробило проєкт наказу «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Медичний аборт (І триместр вагітності)»
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjsk
07.07.2023 Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду, ухвалених у травні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків звернемо увагу на справу щодо неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Зокрема у рішенні йдеться, що лікар-анестезіолог оглянув разом з іншими лікарями хворого, якого було доставлено до приймального відділення лікарні у стані алкогольного сп'яніння після ДТП із діагнозом черепно-мозкова травма, прийняв рішення призначити хворому седативні препарати. Однак стан хворого погіршився і він помер. Згідно із висновком комісійної судово-медичної експертизи застосування седативних препаратів на фоні алкогольного сп'яніння за наявності черепно-мозкової травми стало причиною порушення дихання та серцевої діяльності, що у сукупністю з несвоєчасністю проведення реанімаційних заходів призвело до настання смерті хворого.
Місцевий суд визнав винуватим і засудив лікаря-анестезіолога за ч. 1 ст. 140 КК та звільнив його від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК). Апеляційний суд скасував цей вирок, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Верховним Судом скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у цьому суді.
ККС дійшов висновку, що апеляційний суд залишив без належної аргументації доводи апеляційної скарги захисника щодо неповної оцінки місцевим судом доказів, зокрема тих, що, на думку сторони захисту, спростовують версію сторони обвинувачення. Згідно з висновками комісійної судово-медичної експертизи та додаткової судово-медичної експертизи об'єм проведених маніпуляційних заходів загалом відповідав тактиці надання медичної допомоги хворому з ознаками черепно-мозкової травми, однак медична допомога хворому була надана не у повному обсязі, оскільки не була проведена спинномозкова пункція для з'ясування наявності внутрішньочерепного крововиливу, яку мав виконати невропатолог. За цими ж висновками вказано, що «не можна виключити, що застосування седативних препаратів на фоні алкогольного сп'яніння за наявності черепно-мозкової травми стало причиною порушення дихання та серцевої діяльності, що в сукупності з несвоєчасністю проведення реанімаційних заходів призвело до настання смерті потерпілого.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Таким чином, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в цьому суді.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/iyjsn
Підготувала Ірина Сенюта, доктор юридичних наук, професор, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «MedLex», керівник Центру медичного права ВША НААУ, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, завідувач кафедри медичного права