Окремі правничі інструменти для успішного ведення медичних справ: Ірина Сенюта провела майстер-клас для адвокатів

20 липня 2023 року під час фінальної зустрічі учасників онлайн–курсу програми РЄ HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини» авторка та координаторка курсу, перша в Україні професорка з медичного права, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, Ірина Сенюта провела для випускників програми майстер-клас на тему: «Окремі правничі інструменти для успішного ведення медичних справ».

Спікер зосередила увагу на питанні, чи достатньо адвокату дотримуватися адвокатської таємниці при обробці персональних даних та чи потрібно адвокатові/адвокатському бюро/об’єднанню інформувати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних?

При провадженні адвокатської діяльності адвокат обробляє персональні дані, що становлять особливий ризик для прав і свобод суб’єктів, тому згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист персональних даних», має повідомляє Уповноваженого про обробку персональних даних упродовж тридцяти робочих днів з дня початку такої обробки.

Відповідно до Листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 864.8/С/917.7/22/22/45.2 від 19.12.2022, наданого за зверненням ГО «Фундація медичного права та біоетики України»:

«Володілець, розпорядник персональних даних самостійно визначають перелік і склад заходів, спрямованих на безпеку обробки персональних даних, з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, інформаційної безпеки. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», фізичні особи-підприємці, у тому числі лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист персональних даних, якими вони володіють, згідно із вимогами закону…При цьому, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних… З огляду на зазначене, володільці персональних даних, на обробку та структурний підрозділ або відповідальну особу, в тому числі особи, які здійснюють адвокатську діяльність, повідомляють Уповноваженого в будь-який доступний їм спосіб».

У доповіді фокус зроблено на особливостях підготовки та направленні адвокатських запитів про доступ до медичної інформації про клієнта. Правильно оформлений запит пришвидшує отримання запитуваного та є ознакою професійності правової допомоги, яка надається адвокатом. Водночас неналежне оформлення адвокатського запиту дає законну можливість відмовити адвокату в наданні інформації чи копій документів, а також може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Обов’язковому врахуванню при підготовці та направленні адвокатських запитів підлягають рішення Ради адвокатів України, якими затверджені тематичні роз’яснення з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту.

Зокрема, у рішенні Ради адвокатів України № 53 «Щодо вимог до адвокатських запитів» від 03.07.2021 року зазначено, що отримання конфіденційної інформації шляхом направлення адвокатського запиту можливе, у разі долучення до адвокатського запиту інших документів, які надають право адвокатові на отримання такої інформації.

Ірина Сенюта зупинилася також на розгляді особливостей здійснення провадження за ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником).

Невиконання професійних обов’язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов’язаний був учинити. Неналежне виконання професійних обов’язків має місце у разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує обов’язки не в повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності. Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб’єктом своїх професійних обов’язків може бути як одноразовим, так і систематичним.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 140 КК України має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов’язки покладались на винну особу, і які з цих обов’язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним. Слід пам’ятати, що цей злочин є закінченим з моменту настання тяжких наслідків для хворого. Під тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, смерть людини, її самогубство, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання. Суб’єкт злочину – спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі незалежно від профілю, особи середнього медичного персоналу тощо), у тому числі ті, хто займається приватною медичною та фармацевтичною практикою як різновидами підприємницької діяльності.

Слід наголосити, що для кваліфікації за ст. 140 КК України не має значення, до якої категорії лікуючих лікарів належить винний – він безпосередньо обраний пацієнтом чи його призначено керівником закладу охорони здоров’я (підрозділу цього закладу).

Наостанок Ірина Сенюта нагадала про стандарти у сфері охорони здоров’я.

Пов’язані матеріали:

• Адвокати поглибили й удосконалили знання з медичного права: завершився 5-й набір Курсу хелп з біоетики. http://surl.li/jhqlr

• «Адвокатський запит: методичні рекомендації для адвокатів», підготовлені д.юрид.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, керівник Центру медичного права ВША НААУ Іриною Сенютою та к.юрид.н., доцент, заступник голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики РАЛО Христиною Терешко. http://surl.li/jhqnb