Вища школа адвокатури НААУ спільно з Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ провадять щотижневу рубрику «Огляд рішень Європейського суду з прав людини у сфері охорони здоров’я» Матеріал підготувала Ірина Сенюта, д.ю.н., адвокат, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, керівник Центру медичного права ВША НААУ
Назва, посилання на рішення ЄСПЛ
Koch v. Germany
http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-112282
Дата ухвалення та набуття остаточного: 19.07.2012 та 17.12.2012
Обставини справи:
У 2004 р. дружина заявника, яка страждала повною квадриплегією, звернулася до Федерального інституту фармацевтики і медичної продукції за дозволом на отримання смертельної дози препарату, який дозволив би їй покінчити життя самогубством вдома у Німеччині. Інститут відмовив і адміністративна апеляція заявника та його дружини була відхилена. У лютому 2005 р. вони обидвоє вирушили до Швейцарії, де дружина покінчила життя самогубством за допомогою асоціації. У квітні 2005 р. заявник безуспішно звернувся з позовом про визнання рішень Інституту незаконними. Його заяви до адміністративного суду, адміністративного апеляційного суду і Федерального конституційного суду були визнані неприйнятними.
Правова позиція:
Цю справу слід відмежовувати від справ, переданих до ЄСПЛ спадкоємцем або родичем покійного виключно від імені покійного, у тому сенсі, що заявник стверджував про порушення його власних прав. Незважаючи на цю різницю, умови, при яких спадкоємець або родич мали право подати позов від імені покійного, також мали значення в даному випадку. Заявник і його дружина перебували в шлюбі 25 років і мали дуже близькі стосунки. Він супроводжував її протягом усіх її страждань, врешті приймаючи і підтримуючи її бажання покінчити з життям, і разом з нею відправився до Швейцарії, щоб виконати це бажання. Він подав адміністративну скаргу спільно зі своєю дружиною і після її смерті брав участь у провадженні від свого імені. Ці виняткові обставини свідчать про те, що заявник був вельми зацікавлений, щоб суди винесли рішення по суті первісної справи. Крім того, справа стосувалась фундаментальних питань про можливість для пацієнта прийняти рішення про припинення свого життя, причому такі питання становили загальний інтерес і виходили за рамки особистих ситуацій та інтересів заявника і його покійної дружини. Враховуючи, зокрема, винятково близькі відносини між заявником і його дружиною, його безпосередню участь у виконанні її бажання покінчити з життям, він може стверджувати, що на нього безпосередньо вплинула відмова у видачі їй дозволу на придбання смертельної дози ліків. Відповідно, мало місце втручання в його власне право на повагу до його приватного життя у зв'язку з рішенням Федерального інституту відхилити прохання його дружини і відмовою адміністративних судів розглянути його справу по суті.
Щодо процесуальної частини ст. 8 Конвенції, і зокрема питання про те, чи були достатньо захищені власні права заявника в національному провадженні, адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд відмовились розглядати справу по суті на тій підставі, що він не міг посилатися на власні права згідно з національним законодавством чи ст. 8 Конвенції, і що він не мав locus standi для продовження провадження від імені своєї покійної дружини після її смерті. Незважаючи на те що адміністративний суд висловив думку, що відмова Федерального інституту була правомірною та відповідала ст. 8 Конвенції, ні апеляційний адміністративний суд, ні Федеральний конституційний суд не розглядали первинну справу по суті. Ця відмова розглядати справу по суті не переслідувала жодної законної мети. Отож, мало місце порушення права заявника на розгляд суті його скарги національними судами.
Беручи до уваги цей висновок, принцип субсидіарності та значну свободу розсуду, надану державам у таких питаннях за відсутності консенсусу щодо можливості призначення лікарями летальної дози ліків, не було необхідності вивчати суть скарги заявника.
Констатоване порушення: порушення ст. 8 Конвенції (одноголосно).
Відмова німецьких судів розглянути по суті заяву чоловіка, дружина якого щойно покінчила життя самогубством у Швейцарії після невдалої спроби отримати дозвіл на придбання смертельної дози препаратів у Німеччині: порушення