Питання: які обов’язки покладено на осіб, що хворіють на інфекційні хвороби чи є носіями збудника інфекційної хвороби, та чи є в таких осіб права?

Джерела:

1. Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX (вводиться в дію 01.10.2023) (далі — Закон № 2573-IX).

2. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ (далі — Закон № 1645-ІІІ).

Відповідь

Привернемо увагу насамперед до норми, за якою в п. 4 р. IX Закону № 2573-IX встановлено, що дія положень Закону № 1645-ІІІ продовжує застосовуватися в частині, що не суперечить Закону № 2573-IX.

Системний аналіз обох окреслених законів України дає можливість виокремити перелік обов’язків для осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є носіями збудника інфекційної хвороби:

1) виконувати вимоги медичних працівників та актів законодавства для запобігання поширенню інфекційних хвороб (ч. 3 ст. 19 Закону № 2573-IX);

2) виконувати вимоги медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров’я та наукових установ, у яких вони лікуються (ч. 3 ст. 19 Закону № 2573-IX, ст. 20 Закону № 1645-ІІІ);

3) вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб (ст. 20 Закону № 1645-ІІІ);

4) проходити в установлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (ст. 20 Закону № 1645-ІІІ).

Відзначимо, що є обов’язок, продубльований в обох законах, а саме в контексті виконання такими особами вимог медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержання режиму роботи закладів охорони здоров’я та наукових установ, у яких вони лікуються. Закон № 1645-ІІІ надає розширений каталог обов’язків разом з вичерпністю двох окремих, закріплених у Законі № 2573-IX.

Вважаємо, що у цьому випадку суперечності немає, тому можна формувати повний перелік обов’язків, включно з нормативним регламентом Закону № 1645-ІІІ.

Права осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, визначено лише у ст. 20 Закону № 1645-ІІІ. До таких належить право на:

1) безоплатне лікування у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах;

2) отримання достовірної інформації про результати медичного огляду, обстеження та лікування, а також рекомендацій щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб;

3) звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров’ю та (або) майну внаслідок порушення законодавства про захист населення від інфекційних хвороб.

Відповідь на питання підготувала Ірина Сенюта, адвокат, керівник Центру медичного права ВША НААУ, доктор юридичних наук, професор

Джерело: Юридичний путівник. Громадське здоров’я. https://cutt.ly/D4F2MKk