З’ясовуючи питання форми адвокатського запиту, то, як зазначалося вище, це письмове звернення адвоката (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI), відтак, відповідно до нормативного припису, адвокатський запит завжди оформляється у письмовій формі.
Законодавством не затверджено типової/примірної форми адвокатського запиту, а отже, питання змісту запиту віднесено до компетенції адвоката, проте все ж виставлена нормативна система координат, в якій працює адвокат, реалізуючи своє професійне право.
Проаналізувавши Закон № 5076-VI, враховуючи практичний досвід, висвітлимо архітектоніку адвокатського запиту. Рекомендуємо складати адвокатський запит із використанням такої структури та змістового наповнення:
У вступній частині потрібно вказувати відомості про адвоката/адвокатське об’єднання/адвокатське бюро (адресу, телефон, код ЄДРПОУ, МФО, р/р, e-mail), інформацію про суб’єкта, до якого скеровано адвокатський запит із зазначенням адреси. Також необхідно зазначити дату складення адвокатського запиту, вихідний номер і найменування документа «адвокатський запит». Доцільно вести належний облік таких запитів і відповідей на них.
Адвокатський запит доцільно розміщувати на офіційному бланку адвокатського об’єднання/бюро чи адвоката, який провадить індивідуальну адвокатську практику, якщо такий розроблений. Ця рекомендація спрямована на оптимізацію ідентифікації адвоката/адвокатського об’єднання/адвокатського бюро.
В адвокатському запиті слід чітко вказати суб’єкта, який одержуватиме запит. При адресації адвокатського запиту до органу влади, підприємства, установи, організації необхідно конкретизувати посаду, прізвище, ім’я та по батькові керівника інституції, до якої скеровується запит. У рішенні Ради адвокатів України «Про затвердження роз’яснень з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту» від 30.08.2014 № 122 роз’яснено питання щодо оформлення адвокатського запиту в цьому контексті.
Рада адвокатів України щодо конкретизації̈ посади, прізвища, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації̈), якому адресовано адвокатський запит зазначила:
«Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить норми щодо обов’язку адвоката при подачі адвокатського запиту вказувати прізвище, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит. Проте, зазначення вказаної інформації є необхідним виходячи із наступного….
Таким чином, зазначення прізвища, ім’я по батькові керівника органу, підприємства установи, організації, якому адресовано адвокатський запит є необхідним, у тому числі при притягнення особи до адміністративної відповідальності».
Описову частину можна розпочати з вказівки про виконання адвокатом своїх професійних обов’язків щодо надання правової допомоги клієнту із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, на підставі договору про надання правової допомоги, із позначенням номера та дати договору, чи доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги з відповідними реквізитами. Далі можна подати стислий опис обставин справи, у зв’язку з якими виникла потреба направлення адвокатського запиту, констатуючого характеру.
Приміром: Х., дочка клієнтів, 05.01.2023 була госпіталізована до КНП «Y» для проведення оперативного втручання. 06.01.2023 їй було проведено оперативне втручання. 14.01.2023 Х. померла в умовах ВАІТ КНП «Y».
Однак жодної обов’язкової вимоги щодо зазначення доцільності, мети отримання необхідної інформації чи копій документів у чинному законодавстві України не передбачено.
Натомість у Рішенні Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 53 «Про затвердження роз’яснення щодо вимог до адвокатських запитів» вкотре підкреслено: «Таким чином, у випадку, коли адвокат вважає зазначення інформації щодо доцільності, мети отримання ним необхідної інформації та копій документів є доречним та необхідним саме у його випадку, додаткове зазначення такої інформації не є забороною. Своєю чергою, мотив, мета та доцільність отримання інформації та копій документів, шляхом направлення адвокатського запиту може стосуватися питань, з яких клієнт звертався за допомогою до адвоката, що в розумінні статті 22 Закону є адвокатською таємницею».
Мотивувальна частина повинна містити належне обґрунтування адвокатського запиту із посиланням на релевантне національне законодавство. Крім посилання на нормативно-правову базу України, рекомендуємо використовувати правові позиції Європейського суду з прав людини, зважаючи на зміст запиту, а також рішення Ради адвокатів України.
Приміром: Відповідно до ч. 4 ст. 285 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», у разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г. Устименка) від 30.10.1997 р., лікар зобов'язаний на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що практика Європейського суду з прав людини (далі ― ЄСПЛ) є джерелом права. Правова позиція ЄСПЛ стосовно надання копій медичних документів, зокрема, в рішенні у справі «К.Х. та інші проти Словаччини» від 28.04.2009 є такою: «Пам’ятаючи про те, що реалізація права на повагу до особистого та сімейного життя, передбаченого ст. 8, повинна бути практичною й ефективною, Суд дотримується думки, що такий позитивний обов’язок повинен бути розширений, зокрема у справах, подібних до тієї, що є предметом цього розгляду, коли йдеться про персональні дані, щоб уможливити виготовлення копій документів з персональними даними».
Резолютивна, або прохальна, частина має містити формулювання конкретної інформації, яку слід надати, та/або зазначення документа (документів), копія (копії) якого (яких) запитується. Положення запиту повинні бути лаконічними та конкретними, сформульованими так, щоб виключити їх подвійне тлумачення.
Слід пам’ятати, що згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону No 5076-VI, адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
Приміром:
прошу:
1. Надати належним чином засвідчені копії таких документів, які стосуються процесу надання медичної допомоги Х.:
- медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/о);
- журналу запису оперативних втручань у стаціонарі (з відображенням оперативного втручання, проведеного Х.) (форма 008/о);
- журналу реєстрації аналізів та їх результатів, проведених Х. (форма 250/о);
- журналу реєстрації переливання трансфузійних рідин, якщо таке проводилось Х. (форма 009/о);
Нерідко виникає питання щодо обсягу правомочностей адвоката: адвокат має право на копії чи оригінали документів.
У п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону No 5076-VI адвокатові гарантовано право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб). У ст. 24 Закону № 5076-VI, з дефініції конструкції «адвокатський запит», також випливає право адвоката на отримання копії документів.
Рада адвокатів України з метою роз’яснення позиції щодо можливості отримання адвокатом на адвокатський запит оригіналів документів у рішенні «Про затвердження роз’яснення щодо отримання на адвокатський запит оригіналів документів, за умови їх добровільної видачі на запит адвоката» від 15.10.2020 № 1038 зазначила: «Таким чином, Рада адвокатів України вважає, що адвокат не має права отримувати на адвокатський запит оригінали документів, незалежно від умов та мети з огляду на вимоги чинного законодавства України».
Не залишилась осторонь цієї проблематики і судова практика, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 299/3792/17 від 22.07.20209 зазначено:
«53. Аналіз положень статті 24 Закону No5076-VI, у якій розкрито зміст і мету адвокатського запиту, у взаємозв`язку з положеннями Законів № 2657-XII, No2297-VI та № 2939-VI, що визначають режим і порядок доступу до інформації, у тому числі конфіденційної, дають підстави для висновку, що адвокатський запит є способом отримання копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, і не є підставою для вилучення (виїмки) оригіналів рішень органів місцевого самоврядування.
54. Таким чином, відсутність в адвокатському запиті конкретизації того, що запитуються саме копії документів, виходячи зі змісту та мети адвокатського запиту та передбаченого вказаними законами порядку доступу до інформації, не дає підстав уважати, що в спірних правовідносинах позивач мав намір одержати оригінали документів, зазначених в адвокатському запиті, як і не дає підстав для висновку, що, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суди попередніх інстанцій поклали на відповідача обов`язок надати на запит позивача оригінали запитуваних документів».
Відтак, аналіз Закону № 5076-VI, рішення РАУ та національної судової практики, дає підстави дійти висновку, що адвокат на адвокатський запит має право отримати виключно копії, а не оригінали документів.
Завершується проставленням особистого підпису адвоката.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI, у разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». З огляду на законодавчу норму зробимо кілька зауваг:
1. Врахуйте, що десять сторінок на запит має бути надано на безоплатній основі. Якщо на запит адвокатом витребовується копій на понад десять сторінок, то адвокатові слід буде здійснювати оплату.
2. Правильним видається алгоритм, за якого адвокатові надсилається відповідь не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту з долученням копій десяти сторінок і рахунку для оплати іншого обсягу документів. Підкреслимо, що це за умови правомірності запиту та обов’язку його задоволення одержувачем.
3. Граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом, встановлені в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» від 13.07.2011 № 74010.
4. Розмір фактичних витрат на копіювання і друк визначається відповідним одержувачем запиту в межах граничних норм, закріплених у Постанові № 740. У разі якщо не встановлено розміру плати за копіювання або друк, копії документів надаються безоплатно.
Джерело: «Адвокатський запит: методичні рекомендації для адвокатів», підготовлені д.юрид.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, керівник Центру медичного права ВША НААУ Іриною Сенютою та к.юрид.н., доцент, заступник голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики РАЛО Христиною Терешко.
Посібник доступний за посиланням: https://cutt.ly/wwwHpqjn