Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ст. 21 Закону України «Про інформацію»).
Таємною є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі.
Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
До службової може належати така інформація (ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»):
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
На практиці трапляються непоодинокі випадки, коли адвокат за допомогою адвокатського запиту прагне отримати конфіденційну інформацію, на яку права не має.
З дефініції юридичної конструкції «адвокатський запит» випливає, що це письмове звернення адвоката про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Витребування інформації, копій документів про особу, яку не представляє адвокат, може слугувати притягненню його до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічно адвокат не має права випробовувати інформацію, копії документів про померлу особу в інтересах свого клієнта, якщо клієнт не є членом сім’ї чи близьким родичом померлого.
У ст. 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» 49 зазначено, держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію». Відповідно до Закону України «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення ст.ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) від 30.10.1997 р. (справа № 18/203-97) 50 під медичною інформацією суд розуміє: «свідчення про стан здоров’я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі про наявність ризику для життя і здоров’я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом».
У ч. 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» закріплено, що медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
У листі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 25.01.2018 № 2/9-К306655.17/26-131 52 зазначено: «З аналізу вказаних положень законодавства випливає, що відомості про померлу особу, яка була членом сім’ї або близьким родичом запитувача інформації про неї, які стосуються їхніх особистих майнових або немайнових відносин або пов’язані з подіями, що відбувалися в їхньому спільному житті, можуть розглядатися як персональні дані особи, яка запитує інформацію про померлу особу».
Рекомендації:
1. Адвокат не має права отримувати за адвокатськими запитами інформацію, копії документів про померлу особу, якщо він не представляє інтереси членів сім’ї чи близьких родичів померлої особи.
2. Адвокат не має права отримувати за адвокатськими запитами конфіденційну інформацію, копії документів, які містять конфіденційну інформацію про фізичну особу, інтереси якої він не представляє.
Джерело: «Адвокатський запит: методичні рекомендації для адвокатів», підготовлені д.юрид.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, керівник Центру медичного права ВША НААУ Іриною Сенютою та к.юрид.н., доцент, заступник голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики РАЛО Христиною Терешко.
Посібник доступний за посиланням: https://cutt.ly/wwwHpqjn