Встановлення та оспорювання батьківства: яке значення молекулярно-генетичної експертизи розповіла адвокат Ольга Семенюк

Ольга Семенюк, адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ, провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Встановлення та оспорювання батьківства. Значення молекулярно-генетичної експертизи через призму судової практики».

Ольга Семенюк схарактеризувала алгоритм дій у справах про батьківство, виділивши такі необхідні кроки, які необхідно вчинити адвокату:

Визначити дійсний інтерес клієнта?

Є первісний запит: хочу встановити або оспорити батьківство?

Виникає питання: а чому?

Коло інтересів: участь у вихованні дитини, отримання аліментів, додаткових витрат на утримання дитини, право на проживання дитини в житловому приміщенні, отримання спадщини, пенсії по втраті годувальника, певних пільг тощо.

Підготовка позовної заяви до суду

Підготовка клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Лектор підкреслила, що також можна зробити експертизу до звернення до суду (за можливості).

Ольга Семенюк детально зосередила увагу на судовому порядку визнання батьківства. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оскаржених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.

Ольга Семенюк зазначила, що для розв'язання питання батьківства у позасудовому порядку необхідно звернутися до органів, що проводять молекулярно-генетичні дослідження із заявою про проведення даного дослідження. При цьому необхідно при собі мати паспорти, ідентифікаційні коди та свідоцтво про народження дитини. Необхідна наявність трьох осіб, а саме: ймовірного батька, матері та дитини.

Окремо лектор зупинилася на аналізі специфіки молекулярно-генетичної експертизи. Так, молекулярно-генетична експертиза являє собою один з видів біологічної експертизи. Серед завдань біологічної експертизи зазначено встановлення спорідненості/ родинних зв’язків (Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5).

Щодо клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи, адвокат порадила колегам звернути увагу на п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, ч. 3 ст. 103 ЦПК України та ч. 1 ст. 104 ЦПК України.

Лектор окремо озвучила ймовірні запитання, які можуть бути поставлені перед судовим експертом:

«Чи може бути біологічним батьком гр. Шевченко А. А. малолітнього Шевченко І.А.?»

«Чи є біологічна спорідненість між гр. Шевченко А. А. та малолітнім Шевченко І.А.?».

Чи є генетично спорідненими Шевченко С. С. (жива людина) та труп Шевченко Ю.Л. (або його частини)?

Необхідно дотримуватися також порядку проведення експертизи, який містить в собі три основні етапи:

І. Збір матеріалів для аналізу ДНК;

II. Проведення експертизи або експертного дослідження судовим експертом;

III. Оформлення результатів експертизи та передача їх замовнику.

Ольга Семенюк наголосила, що усі ці ключові нюанси процедури проведення експертизи є важливими, оскільки у разі їх недотримання можуть бути піддані сумніву результати проведеної експертизи. До речі, з 01.08.2022 було прийнято новий стандарт ДСТУ 9135:2021 щодо судової біологічної експертизи та молекулярно-генетичних досліджень.

Правові наслідки ухилення від проведення експертизи містяться у ст. 109 ЦПК України. Так, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На тому, що висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, наголошено у Постанові ВС від 31 травня 2023 року справа № 363/3349/19.

У Постанові ВС від 11 січня 2023 року у справі № 504/4181/17 Суд звернув увагу, що при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини. При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Зупинилася лектор і на особливостях проведення експертизи для встановлення спорідненості. Якщо батько дитини помер, а батьківство встановити потрібно, то можна заявляти клопотання про проведення експертизи для встановлення спорідненості. При розгляді вказаного питання акцентовано на Постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), Верховний Суд погодився з висновками судів про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки вона не ставила перед судом питання про проведення експертизи для встановлення спорідненості дітей з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема з його матір`ю (відповідачем у справі) або з двома старшими дітьми позивача, що народились у період шлюбу, хоча за умови відсутності генетичного матеріалу померлого таке дослідження мого б допомогти встановити його спорідненість з дітьми позивача. При цьому мати покійного погоджувалася здати біологічний матеріал для ДНК-експертизи після смерті сина, проте позивач проведення такої експертизи не ініціювала.

Повний виклад матеріалу на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/3NojBIU

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/jdrm94f5

Цікаві публікації лектора:

Нікчемність заповіту в огляді законодавства та практики ВС. https://tinyurl.com/4r8kzf8c

Додаткові витрати на утримання дитини: поняття, нормативно-правове регулювання, відмінність від аліментів. https://tinyurl.com/r9pbuwdp

Зареєструватися на найближчі заходи із сімейного права:

Ольга Михальчук «Особливості поділу частки в статутному капіталі юридичної особи в справах про поділ спільного майна подружжя». https://tinyurl.com/4vh9v6b3

Ольга Михальчук «Особливості поділу спільного майна подружжя, якщо один з подружжя є фізичною особою – підприємцем». https://tinyurl.com/29jtyhuc

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ