Нікчемність правочину: що говорить законодавство та практика ВС? – детально під час вебінару розкаже адвокат Ольга Семенюк

Волевиявлення заповідача є важливим не лише для самого заповідача, але й для потенційних спадкоємців, адже дотримання законодавчих вимог щодо складення заповіту впливає на його дійсність.

Заповіт, як і будь-який односторонній правочин, може бути визнаний судом недійним.

Цивільним законодавством встановлені підстави для визнання заповітів нікчемними та оспорюваними. Зокрема, статтею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

У судовій практиці при застосуванні частини першої ст. 1257 ЦК України виникають певні складнощі, що зумовлює підвищений інтерес до означеної тематики.

Під час вебінару «Нікчемність заповіту: законодавче врегулювання та практика ВС» адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ Ольга Семенюк детально розповість про:

1. Загальні вимоги до оформлення заповіту.

2. Процес оформлення права власності на спадщину за заповітом.

3. Недійсність (нікчемність чи оспорюваність) заповіту.

4. Практику ВС по розгляду справ про визнання заповіту нікчемним.

Зареєструватися на захід можна за посиланням: https://cutt.ly/99ct6gO