Відповідно до вимог ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.

До обов’язків батьків щодо виховання та розвитку дитини відносяться:

• обов’язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• обов’язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• обов’язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інші.

Також батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 157 Сімейного кодексу України).

Навчальний 2022/2023 рік має ряд особливостей, пов’язаних із викликами, що були обумовлені повномасштабним вторгненням росії на територію України.

Міністерство освіти та науки України виявилося достатньо гнучким і запропонувало школярам та їх батькам в новому навчальному році різні форми здобуття середньої освіти. Серед таких форм: — очне, — дистанційне та змішана форми навчання.

В той же час Законом України «Про освіту» визначено, що діяльність закладів освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування, вони самостійно визначають форми здобуття освіти та організації освітнього процесу.

Станом на 2 вересня 2022 року, за інформацією МОН України, було оглянуто понад 24,7 тис. закладів освіти, що складає 94% від загальної кількості. Із них організовують укриття 14 832 заклади. За останніми даними перевірок закладів освіти, укриття, які відповідають усім вимогам, мають 64% шкіл. Таким чином, на даний час лише 64 % шкіл зможуть запропонувати для своїх учнів очну форму навчання.

Вибір форми навчання відбувається за заявою батьків з врахуванням можливостей школи. Так, якщо школа не підготовлена і не має укриття, яке відповідає усім вимогам, то навіть якщо батьки напишуть заяву про очну форму навчання, то адміністрація школи не зможе організувати дитині очне навчання в цій школі.

Також нововведенням цього навчального року є змішана форма навчання. Вона передбачає мікс очної та дистанційної форми навчання. Тобто частина навчального процесу відбувається у школі очно, а інша частина – вдома дистанційно.

Тож в ситуації, коли кожен з батьків дотримується думки щодо різної форми навчання, це питання потрібно узгоджувати з адміністрацією школи. Так потрібно з’ясувати чи взагалі буде організовано для учнів конкретного класу очне навчання. Якщо школа спроможна організувати і очну, і дистанційну форму навчання, то виходом з ситуаціє може бути змішана форма навчання, коли дитина буде один тиждень навчатися очно, а другий – дистанційно.

У разі, коли адміністрація школи не може організувати для дитини змішану форму навчання, а батьки не можуть домовитися між собою, то для узгодження зазначеного питання рекомендується звернутися до органів опіки та піклування, який уповноважений на розгляд спорів, пов’язаних з вихованням дитини.

Так згідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені в суді у порядку, встановленому законом.

Стаття 19 Сімейного кодексу України визначає орган опіки та піклування як попередню ланку розв'язання спору між батьками щодо дитини. Спір щодо дитини передається на розгляд батьків, одного з батьків, не вимагаючи дозволу на це звернення у другого з батьків. У той же час другий з батьків, не чекаючи рішення органу опіки та піклування по заявленому спору, може звернутися за вирішенням цього ж спору до суду. Суд зобов'язаний таку заяву прийняти, хоча перший спір в органі опіки та піклування не вирішений до кінця. У цьому випадку орган опіки та піклування припиняє розгляд справи, а якщо спір було розглянуто і по ньому прийнято рішення, орган опіки та піклування припиняє виконувати рішення.

Таким чином, у разі відсутності домовленості між батьками і неможливості навчання дитини за змішаною формою навчання, цей спір з врахуванням всіх обставин може бути вирішений органом опіки та піклування, а у крайніх випадках – в суді.

Автор: Ольга Семенюк , адвокат, член Ради Комітету з сімейного права НААУ