Інститути спільного інвестування: класифікація та сфера застосуванняя
Дмитро Селянський, адвокат, Голова адвокатського обʼєднання «Спільна справа»
Селянський Дмитро
18.03.2024

Що таке інститути спільного інвестування та де їх можна застосовувати з’ясовували адвокати під час заходу з підвищення кваліфікації «Окремі аспекти правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектором вебінару виступив Дмитро Селянський, адвокат, Голова адвокатського обʼєднання «Спільна справа».

Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Діяльність інвестиційних фондів в Україні регулюється спеціальним законом – Законом України «Про інститути спільного інвестування», який спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Таким чином, інститути спільного інвестування можуть бути класифіковані за наступними підставами:

 

1.              Відповідно до організаційно-правової форми:

 

·               корпоративні;

·               пайові.

 

2.              Залежно від порядку провадження діяльності:

 

·               відкриті;

·               закриті;

·               інтервальні.

 

3.              Залежно від термінів діяльності:

 

·               строкові (закриті – можуть бути тільки строковими);

·               безстрокові.

 

4.              Залежно від рівня диверсифікації активів:

 

·               диверсифіковані;

·               недиверсифіковані;

·     венчурні (як підвид недиверсифікованих, але автор виділяє окремо);

·        спеціалізовані;

·        кваліфікаційні.

5.              За стратегією інвестування:

·консервативні фонди: низький рівень ризику, інвестують у стабільні активи;

·збалансовані фонди: помірний рівень ризику, диверсифікований портфель;

·агресивні фонди: високий рівень ризику, інвестують у високоприбуткові активи.

 

Отже, де можна застосовувати інститути спільного інвестування?

1.              Особисті фінанси та заощадження:

 

·довгострокове інвестування: індивіди можуть вкладати кошти в ІСІ з метою накопичення капіталу на пенсію чи інші довгострокові цілі;

·створення інвестиційного портфеля: ІСІ дозволяють диверсифікувати інвестиції та знизити ризики.

 

2.              Корпоративні інвестиції:

 

·управління корпоративними фінансами: підприємства можуть інвестувати тимчасово вільні кошти в ІСІ для отримання додаткового прибутку;

·диверсифікація капіталу: компанії можуть використовувати ІСІ як інструмент для диверсифікації своїх інвестиційних активів.

 

3.              Фінансовий ринок:

 

·залучення капіталу: ІСІ можуть виступати як інвестори на фондовому ринку, збільшуючи ліквідність та глибину ринку;

·розвиток фінансової інфраструктури: активність ІСІ сприяє розвитку фінансових послуг та інфраструктури.

 

4.              Розвиток інновацій та стартапів:

 

·венчурне фінансування: ІСІ, зокрема венчурні фонди, можуть інвестувати в стартапи та інноваційні проєкти, сприяючи їх розвитку.

 

5.              Ринок нерухомості:

 

·інвестиції в нерухомість: ІСІ можуть інвестувати в комерційну та житлову нерухомість, забезпечуючи додаткові можливості для інвесторів.

 

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/44y4dz7c

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/yc74m2ud

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: http://tinyurl.com/26ndz53j