Історії скалічених війною дитячих доль сколихнули українське суспільство та породили щире бажання огорнути турботою і захистом кожну дитину, яка залишилася без батьківського піклування під час воєнного стану.
Чи можливо усиновити дитину під час війни в Україні? Як взяти дитину з дитбудинку? Як допомогти дітям-сиротам? — відповіді на ці та інші поширені питання щодо усиновлення або тимчасового прийняття дитини в сім’ю адвокати отримали під час тематичного заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 12 квітня 2022 р.
Понад 2000 адвокатів долучилися до участі у вебінарі “Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в умовах воєнного стану: як прийняти дитину в свою сім’ю?”, об'єднаних спільною метою забезпечення високого рівня надання правової допомоги небайдужим громадянам, готовим прихистити українських дітей, та захисту їх прав за принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини у складних ситуаціях воєнного стану.
Лектором заходу виступила Світлана Савицька, адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член команди Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права».
Відкриваючи захід, Світлана Савицька акцентувала увагу на актуальності теми, важливості створення для дітей належних умов для виховання та розвитку, а також на викликах, з якими зіштовхнулося суспільство у зв'язку з масовим зростанням кількості дітей, які сиротіють у зв’язку з воєнними діями в Україні.
За даними Офісу Генерального Прокурора з початку розпочатої рф війни проти України станом на 10.04.2022 р. було вбито щонайменше 176 українських дітей, ще 336 дітей отримали поранення. Ці цифри про постраждалих від війни дітей не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. Щодня кількість підтверджених смертей та поранень серед неповнолітніх збільшується…
Захист прав дитини, за словами лектора, є одним із найважливіших пріоритетів у нашій державі.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Закон України “Про охорону дитинства” визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Світлана Савицька звернула увагу учасників, що українське законодавство усталено унормовує понятійний апарат та категорії дітей, які потребують підтримки і захисту. Разом з тим, в умовах війни з'явилися нові визначення груп дітей, що потребують допомоги у фактичних обставинах, що склалися. Прогнозовано, законодавство у подальшому зазнаватиме змін та закріплюватиме всі категорії дітей з відповідними правами і гарантіями.
В першій частині вебінару лектором було розкрито ключові аспекти правового статусу і можливих алгоритмів захисту прав і надання допомоги таким категоріям дітей:
— діти, які залишились без батьківського піклування;
— діти-сироти;
— діти, позбавлені батьківського піклування.
Основними законодавчими та нормативно — правовими актами, що регулюють процедури влаштування дітей, є наступні:
- Сімейний кодекс України;
- Цивільний процесуальний кодекс;
- Закон України «Про охорону дитинства»;
- Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 866;
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» від 01.06.2020 № 585;
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 08.10.2008 № 905.
Висвітлюючи питання тимчасового влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, лектор означила відповідні органи та служби, їх компетенцію, а також детально зупинилася на процедурі влаштування дитини до сім’ї родичів, знайомих з числа інших можливих сімейних осередків, центрів, закладів та установ для виховання, підтримки та реабілітації дітей.
У доповіді лектор наголосила, що до категорії дітей, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану , належать:
— діти, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі, як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим;
— діти, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв'язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях.
23 березня 2022 Урядом було повідомлено про схвалення розробленого Мінсоцполітики рішення, згідно з яким діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні сім'ї чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування.
Також спрощується процедура влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку або піклування родичів.
Важливим під час вебінару стало обговорення можливості перебування дитини, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, в їх сім’ї до прийняття рішення про влаштування дитини.
Лектором проаналізовано пакет документів, які особа, що виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання згідно Постанови № 866, з обговоренням з учасниками реальних можливостей збору таких документів, строків дії окремих довідок та інших процедурних питань. Увагу також було приділено огляду спрощеного пакета документів для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування.
Друга частина вебінару була присвячена темі усиновлення дітей як пріоритетній формі влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Світлана Савицька у доповіді підкреслила, що діяльність з усиновлення провадиться уповноваженими державою органами та посадовими особами.
Не допускається провадження діяльності з добору та передачі для усиновлення дітей від імені та в інтересах громадян, які бажають усиновити дитину, отримання та передача будь-яких відомостей про дитину, документів щодо неї іншими особами.
Забороняється будь-яка діяльність з усиновлення з метою отримання прибутків.
Усиновлення дитини, яка не перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, у службі у справах дітей районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради не допускається.
На облік беруться: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.
Предметом обговорення під час заходу став пакет документів, який разом із заявою подають до служби у справах дітей за місцем проживання громадяни України, які бажають усиновити дитину, для взяття їх на облік як кандидатів в усиновлювачі.
Лектор роз'яснила порядок оформлення і строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами, а також окремі питання щодо першочергового права на усиновлення дитини, отримання інформації, знайомства та встановлення контакту з дитиною, а також з'ясування згоди дитини на усиновлення.
Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини повинен бути обґрунтованим та містити інформацію про доцільність (недоцільність) усиновлення та відповідність (невідповідність) інтересам дитини.
Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.
В завершення заходу доповідач надала відповіді на запитання, а також поділилася навчальними матеріалами зі своєї доповіді, що стануть корисними у подальшій професійній діяльності учасників.
Адвокати висловили вдячність лектору за важливі та практично необхідні знання і навички, а також організаторам заходу за можливість підвищувати кваліфікацію з актуальних тем в умовах воєнного стану.
Вебінари у Вищій школі адвокатури слугують платформою підвищення професійної кваліфікації та осередком згуртованості і підтримки адвокатів, адже під час заходу колеги мають можливість обмінятися теплими словами підтримки, поваги і віри в Збройні Сили України, шани всім воїнам, які боронять нашу землю і захищають народ, а також впевненості в перемогу України у війні.
Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лектору Світлані Савицькій та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.