Матеріал підготувала Ірина Шапошнікова, адвокат, юрист Asters, соліситор Англії та Уельсу, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ
З стрімким розвитком гіг-економіки збільшилась також кількість групових позовів у Великобританії про визнання водіїв та кур'єрів світових компаній їх працівниками. Про кого йде мова? Водії Bolt, Amazon, кур'єри JustEat та інших компаній стверджують, що вони не є підрядниками, а тому мають право на окремі права працівників (право на відпустку та мінімальну оплату праці).
Бум на такі судові процеси спалахнув у 2021 році після того, як Верховний Суд Великобританії розглянув знакову справу проти Uber та визнав водіїв працівниками Uber. Компанія всіляко намагалась відстояти позицію про незалежність своїх водіїв під час надання транспортних послуг та посилалась на те, що всі письмові угоди між водіями, пасажирами та Uber чітко вказували на суто цивільні відносини. Особливо не стримуючись, Апеляційний Суд прокоментував такі твердження Uber наступним чином:
Eng: ''Uber's case is that the driver enters into a binding agreement with a passenger whose identity he does not know (and will never know) and who does not know and will never know his identity, to undertake a journey to a destination not told to him until the journey begins, by a route prescribed by a stranger to a contract (Uber) from which he is not free to depart, for a fee which (a) is set by a stranger, and (b) is not known by the passenger (who is only told the total to be paid), (c) is calculated by a stranger (as percentage of a total sum), and (d) is paid to the stranger. The absurdity of these propositions speaks for itself.''.
Ukr: ''Позиція Uber полягає в тому, що водій укладає зобов’язуючу угоду з пасажиром, особу якого він не знає (і ніколи не дізнається) і який не знає і ніколи не дізнається особу водія, щоб здійснити поїздку до пункту призначення, про який водій не повідомлений до початку поїздки, маршрутом, визначеним третьою особою, яка не є стороною угоди (Uber), від якого водій не має права відступати, за плату, яка (а) встановлюється третьою особою, і (b) невідома пасажиру (якому повідомляють лише загальну суму до сплати), (c) розраховується третьою особою (як відсоток від загальної суми), і (d) виплачується третьою особою. Абсурдність цих тверджень говорить сама за себе.''.
Юридична компанія, яка представляла водіїв Uber наразі також представляє й інших позивачів у схожих справах проти Amazon, Bolt та інших компаній. Правова допомога надається на підставі ''no win no fee'', що дозволяє клієнтам не платити юридичній компаній у разі, якщо справа не буде виграна. Однак, якщо виграш буде за позивачами, то певний відсоток від присудженої суми буде одразу сплачений юридичній компанії. При цьому, що законодавством встановлений максимальний поріг відсотку, який може стягуватись юридичною компанією: не більше 25% для справ про ушкодження здоров'я та 50% для інших справ.
Деталі судової справи проти Uber та ознаки, за якими Верховний Суд Великобританії кваліфікував водіїв Uber як працівників, будемо обговорювати 4 жовтня на окремому вебінарі, реєстрація за посиланням: https://www.hsa.org.ua/pracivnik-ci-pidriadnik-case...
Зареєструватись на найближчий захід з підвищення кваліфікації авторки на тему “Працівник чи підрядник? Case review: Uber BV and others v Aslam and others (2021)” можна за посиланням: https://shorturl.at/hjtW6
Iryna Shaposhnikova