На час повітряних тривог та ракетних небезпек чимало роботодавців просять своїх працівників покинути робочі приміщення, оскільки вони не обладнані сховищами. Пам'ятаючи про те, що роботодавець гарантує безпечні умови праці та є відповідальним за охорону праці на підприємстві постає два логічних питання: чи повинен роботодавець мати такі сховища та що йому робити, якщо сховище відсутнє?
Законодавство України напряму не адресує обов'язок роботодавця мати у власності чи користуванні сховища, аби забезпечити власних працівників укриттям під час небезпеки. Водночас не можуть ігноруватись загальні обов'язки роботодавця з охорони праці, зокрема, забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці (ч. 2 ст. 153 КЗпП України), а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці"). Очевидним є те, що законодавець не може прописати кожне зобов'язання роботодавця з питань охорони праці настільки детально, особливо враховуючи непідготовленість законодавчої бази до подібних життєвих ситуацій. Отже, даючи відповідь на запитання чи повинен роботодавець мати такі сховища ми можемо стверджувати, що ні, таким обов'язком роботодавець не наділений. Відповідно, оскільки відсутній обов'язок, то і не може такий роботодавець бути притягнений до відповідальності за те, що не має сховища для своїх працівників.
Однак інші правила стосуються закладів освіти, які згідно з рекомендаціями та роз'ясненням Міносвіти можуть проводити офлайн навчання лише при наявності сховищ для власних відвідувачів (дітей, школярів, студентів тощо). Наприклад, як бачимо із листа Міносвіти №1/12186-23 від 16 серпня 2023 року "Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти", освітній процес в очній формі запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення. Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організовано шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, годин (змін) і днів упродовж тижня, годин (змін), днів та тижнів упродовж місяця або семестру тощо.
Тоді що ж робити тим роботодавцям, які не мають сховища, аби все ж забезпечити охорону праці та безпечні умови праці на підприємстві? З цього приводу доречним буде вчинити усі залежні від роботодавця дії для забезпечення прав працівників у галузі охорони праці під час повітряної тривоги. Зокрема, роботодавець може провести відповідний інструктаж (навчання) з питань охорони праці під час сигналу повітряної тривоги, що відповідним чином задокументувати. Окрім цього, не зайвим буде розробити внутрішні інструкції з роз'ясненням порядку дій працівників у разі оголошення повітряної тривоги (наприклад, зобов'язати працівників припинити роботу та пройти у найближчі сховища з вказівкою на їх місцезнаходження, передбачити дії працівника, якого застала повітряна тривога не на робочому місці тощо), з яким слід обов'язково ознайомити працівників під підпис.
Матеріал підготувала Ірина Шапошнікова, адвокат, соліситор Англії та Уельсу, юрист Asters, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Iryna Shaposhnikova