Визначення строків у господарському процесі під час карантину COVID-19 та воєнного стану в огляді законодавства та судової практики: Тетяна Рабко

Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, учасниця АО «ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Строки у господарському процесі під час карантину COVID-19 та воєнного стану. Огляд судової практики».

Лектор нагадала загальні положення стосовно строків.

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

3. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

4. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

В огляді законодавчих положень Тетяна Рабко звернула увагу на те, як змінилися строки в господарському та цивільному кодексах під час карантину COVID-19 та воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

До продовжених строків позовної давності віднесені:

• Загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України);

• Спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України);

• Зміна тривалості позовної давності, що збільшена за домовленістю сторін. (ст. 259 ЦК України).

Також цим Законом були продовжені такі строки:

• строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності (ст. 362 ЦК України);

• строки для припинення поруки (ст. 559 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України);

• строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Одночасно також діють «карантинні» норми на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX. Цим Законом не було продовжено строк визначений статтею 259 Цивільного кодексу України, однак продовжені строки передбачені Господарським кодексом України, а саме на строк дії карантину продовжено:

• строки застосування штрафних санкцій (ст. 232 ГК України);

• гарантійні строки щодо товару та строки пред'явлення претензій/позовів щодо неналежної якості товару (ст. 269 ГК України);

• строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК України);

• строки позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (ст. 324 ГК України).

Після введення карантину в Україні (зміни набрали чинності 02.04.2020 року) до прикінцевих положень ГПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX були внесені зміни, відповідно до яких деякі процесуальні строки були продовжені, зокрема:

• щодо зміни предмета або підстави позову;

• збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

• апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги;

• подання заяви про скасування судового наказу;

• розгляду справи по суті;

• строки, на які зупиняється провадження;

• подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами;

• звернення зі скаргою;

• оскарження рішення третейського суду;

• судового розгляду справи;

• касаційного оскарження;

• подання відзиву.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 року, питання процесуальних строків під час карантину стало вирішуватись по-іншому, зокрема, ключова зміна полягала в тому, що якщо досі процесуальні строки під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, то тепер строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав для цього. Крім того, всі судові рішення, прийняті з 12 березня 2020 року (з початку введення карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року), 7 серпня 2020 року, набрали законної сили, що до прийняття змін, було фактично, неможливо.

В огляді судової практики лектор зупинилася на розгляді таких судових рішень:

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 по справі № 910/14346/21 – позовна давність у даному, яка почала перебіг 19.04.2017 станом на момент введення карантину не збігла, отже звернення позивача до суду відбулося без пропуску позовної давності.

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2021 по справі № 914/1560/20 - з огляду на приписи статей 256, 258 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та встановлені судами обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду – 18.06.2020, та вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 29.03.2019, річна позовна давність щодо цих вимог у справі позивачем не пропущена.

• Постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 по справі № 910/6791/22 – за умовами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не установлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Однак, дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

• Постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 по справі № 927/36/22 – оскільки позивач звернувся до суду з позовом 30.12.2021, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, який триває, таке звернення відбулось в межах строку позовної давності. За таких підстав заява про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/t79yeEU

Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/J79t8fU

Цікаві публікації лектора:

Зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики. https://cutt.ly/y79ypAI

Проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку через призму судової практики. https://cutt.ly/g79yfIc

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ