Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі №  420/4540/22 (https://tinyurl.com/3496ucr5) зазначив, що враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps можна вважати допустимими та достовірними доказами.

Обставини справи

Cуди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що ТОВ «КІХ МЕНЕДЖМЕНТ» не є і не може бути замовником будівництва об’єкта та не провадить містобудівної діяльності, з огляду на що неправомірним є притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за експлуатацію раніше самочинно реконструйованого об’єкта.

До такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли на підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів – інформації, яка міститься на вебсервісі Google Maps, з яких судами встановлено, що самочинна прибудова, що розташована на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 22, здійснений ще у 2011 році попереднім власником. 

Також судами взято до уваги, що під час проведення перевірки Управлінням ДАБК Одеської МР не встановлено, що добудову достеменно здійснено позивачем, оскільки в акті перевірки від 26 січня 2022 року № 000032 зазначено, що ТОВ «КІХ МЕНЕДЖМЕНТ» експлуатує раніше самочинно реконструйований об’єкт – добудову до приміщення кафе.

Скаржник наголошував на порушенні судами попередніх інстанцій норми процесуального права, зокрема положень статей 73-77 та 90 КАС України, внаслідок чого суди дійшли неправильного висновку про те, що прибудова, щодо якої виник спір, існувала з 2011 року. Зокрема, скаржник вказував, що суди вдалися до однобічного дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, оскільки взяли до уваги електронні фотографії та інформацію, яка міститься на веб-сервісі Google Maps, який є географічною картою та містить супутникові знімки всього світу, однак необґрунтовано відхилили інші докази, подані відповідачем – матеріали фотофіксації, технічний паспорт об’єкта, акт огляду земельної ділянки.

Колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги матеріали фотофіксації, технічний паспорт об’єкта, акт огляду земельної ділянки, мотивуючи це тим, що зазначені докази не підтверджують вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, а лише доводять, що до приміщення кафе здійснено самочинну добудову за рахунок земель, що належать територіальній громаді м. Одеса.

У частині не доведення відповідачем у цій справі правомірності постанов про притягнення позивачів до відповідальності Суд також врахував наступне.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб’єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб’єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб’єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22 та від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21.

В аспекті допустимості, належності, достовірності, достатності доказу, прийнятого судами у цій справі на підтвердження існування самочинної добудови на момент придбання позивачем приміщення кафе, а саме інформації, яка міститься на вебсервісі Google Maps, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну програму інформатизації» електронні інформаційні ресурси – систематизовані відомості і дані, створені, оброблені та збережені в електронній формі за допомогою технічних засобів та/або програмних продуктів.

Отже, враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним вебсервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимими та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших джерел, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погодилася з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дані з Google Maps підтвердили наявність самочинної добудови ще з 2011 року, тобто фактичну непричетність позивача до її зведення, враховуючи, що ТОВ «КІХ МЕНЕДЖМЕНТ» набуло право власності на приміщення кафе тільки у 2021 році та у зв’язку з тим, що дані з Google Maps безпосередньо стосуються предмета доказування у цій справі.

Джерело: «Оцінка допустимості електронних доказів та причини їх відхилення в огляді судової практики»/посібник Тетяни Рабко. https://tinyurl.com/3naash8a